Які умови Меморандуму з МВФ порушує Україна

17 ноября 2020, 23:24
 Экономика Источник: Новое время (Украина)

Чому заяви української сторони про те, що Україна виконала всі вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання чергового траншу виглядають сумнівно.

Нещодавно Голова Національного банку України Кирило Шевченко розповів про умови, за яких Міжнародний валютний фонд може відправити місію до України для продовження співпраці.

Зокрема, він назвав три блоки питань, які нині обговорюють з МВФ. Перший стосується рішення Конституційного суду та антикорупційної діяльності в Україні. Другий — проекту бюджету України на 2021 рік. І третій — роботи самого Національного банку. Прогрес у цих питаннях наблизить візит Місії МВФ в Україну, висновки якої стануть вирішальними для продовження співпраці з Фондом, у тому числі отримання наступного траншу.

Давайте нагадаємо, які були початкові позиції України на початку нової програми з МВФ у червні 2020 року. У Меморандумі зафіксовано, що у 2020 рік Україна увійшла з як ніколи збалансованою та здоровою фінансовою системою. У 2019 році дефіцит бюджету було втримано нижче запланованих 2,3% ВВП, при цьому всі витрати держави було профінансовано, а інфляція становила лише 4,1%. Пишаюся, що з 2018 року був частиною команди Мінфіну, яка досягла таких результатів.

У 2020 році для подолання коронавірусної кризи дефіцит бюджету було збільшено з 2,3 до 8%, що було узгоджено з МВФ, який у червні надав перший транш кредитної програми. Ще два транші мали бути надані до кінця року за умови, що наша держава виконає свої зобов’язання.

Перш за все, у поданому Мінфіном проекті бюджету — 2021 перевищено граничний дефіцит бюджету — він становить 6% замість запланованих 5,3% (понад 30 млрд грн різниці). Враховуючи, що парламентські фракції та групи зацікавлені у збільшенні витратної частини бюджету в інтересах своїх виборців та лобістів, ліквідувати цей розрив буде дуже важко. Більше того, очільник Нацбанку у згаданому інтерв'ю заявив про незмінність негативної позиції Нацбанку стосовно збільшення відрахувань у 2021 року з 33 до 45 млрд гривень. Отже, питання реальності та збалансованості проекту бюджету 2021 року до другого читання є надскладним.

Важливою складовою домовленостей з МВФ є блок заходів, пов’язаних із продовженням фіскальної реформи, зокрема структурних перетворень податкової та митної служб. Хотів би більш докладно зосередитися на стані виконання Меморандуму у цій частині.

Отож, однією з головних умов та структурних маяків для України є забезпечення повноцінного функціонування податкової та митниці у форматі єдиних юридичних осіб до кінця цього року. Важливо, що усі обласні та інші юрособи ДПС та Держмитслужби повинні бути ліквідовані. Однак, менш ніж за півтора місяці, що залишились до 1 січня 2021 року, це навряд чи відбудеться, оскільки реальний прогрес у цьому напрямку відсутній.

Фактично провалена реформа податкових аудитів, яка була пріоритетом моєї команди на цей рік. Нагадаю, що система планових перевірок мала бути ліквідована, натомість усі аудити (у тому числі стосовно відшкодування ПДВ) мали призначатися спеціальним підрозділом ДПС на основі ризиків податкового комплаєнсу. Попри чітку фіксацію дедлайнів у Меморандумі, відсутність позитивних змін у цій сфері демонструє резистентність корумпованої системи реальним реформам та негативно впливає на інвестиційний клімат в Україні.

Фіскалізація із використанням програмних РРО, яка теж планувалася на початок наступного року, під загрозою зриву вже не з технічних, а з політичних причин. Перша спроба її перенести не пройшла Верховну Раду, але тиск триває як з вулиці, так і з парламентської трибуни, тому питання далеке від остаточного вирішення. Політики також активно обговорюють точкове зниження ставки ПДВ, створення вільних економічних зон та інших пільг та преференцій, що не відповідає домовленостям з Фондом.

Крім того, у Меморандумі чітко прописано, що з 1 січня 2021 року має набрати чинності закон про Бюро економічної безпеки — єдиного органу економічних, фінансових та податкових розслідувань. На сьогодні цей закон не прийнято. Існує законопроект 3087-д, який пройшов перше читання і активно допрацьовується Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики. Проте його прийняття та імплементація може затягнутися на багато місяців. Більше того, у проекті бюджету на 2021 рік Мінфін пропонує виділити понад мільярд гривень на ДФС (податкову міліцію), яка мала б бути ліквідована до кінця цього року.

Відтак, заяви української сторони про те, що Україна виконала всі вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання чергового траншу виглядають досить сумнівно.

Чим це може загрожувати? Очевидно, що системне невиконання домовленостей може завести у глухий кут у майбутньому. Адже якщо остаточно втратимо довіру західних партнерів, звернутися по допомогу буде нікуди. Тому треба негайно почати робити реальні реформи, а не їхню імітацію.

Сергій Верланов

Екс-глава Державної податкової служби України

Спеціально для НВ Бізнес