Чому в Україні на Святвечір готують кутю і що вона символізує

06 января 2018%, 14:24
 Суспільство

Oстaнній тиждeнь пeрeд Різдвoм – цe найсуворіший піст, якого прaвoслaвні дoтримуються oсoбливo рeтeльнo. У Святвeчір нe бeруть в рoт ні крихти дo пeршoї зірки, якa нeсe блaгу звістку – нaрoдився Христoс.

Головна страва цього світлого свята – кутя.

Слово «кутя» – це частина давньогрецького koukia або kukkia, тобто варене зерно. Цікаво, що найдавніша назва цих ласощів – Колибо і пов’язане воно з давнім звичаєм поминальних фруктово-зернових приношень kolibo.

Всі складові страви глибоко символічні:
  • Пшеничні зернятка злаків символізують землю, її родючість і воскресіння в життя;
  • Мед і мак – це все, чим рясніє земля і символ солодкого життя;
  • Горіхи – це символ міцного здоров’я;
  • Родзинки – символ особистого і сімейного благополуччя.

Готова сама кутя з сухофруктами і медом – це родючість і продовження роду.

Цікаво, що різдвяну кашу не принципово варити тільки з пшениці. Підійде й інше зерно – рис, жито, ячмінь, пшениця, сочевиця або перлова крупа.

За давніми традиціями, кутю заправляють розведеним у воді медом з маком і маковим молоком.

Стародавні люди вірили – чим багатша «начинками» різдвяна кутя, тим багатшим буде життя, плодовитa земля і врожайніший рік.

Саме щоб привернути удачу і благополуччя в свій будинок, в кутю додавали цукерки, мигдаль, мармелад, варення і цукати.

http://coma.in.ua/