Україна сьогодні, образно кажучи, долає політичний перевал. Вона піднімалася на нього два роки - від початку президентських перегонів-2004 до завершення тривалого марафону зі створення парламентської коаліції та формування нового уряду після березневих виборів до Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. Вершиною політичних трансформаційних процесів став Універсал національної єдності. Та чи знімає він суттєві протиріччя, які є у владі - як у недобудованій парламентській більшості, так і в коаліційному уряді? Чи не стоїть нині Україна на порозі нових випробувань? Чи не настав час для започаткування потужної "третьої сили", здатної взяти на себе відповідальність за майбутнє України, якщо виборці розчаруються і в нинішній владі? На ці та інші запитання "5 каналу" й телеглядачів відповідала голова Народно-демократичної партії, співкоординатор Коаліції громадсько-політичних сил Людмила СУПРУН.
Людмило Павлівно, довгобуд парламентської більшості ще тільки планують завершити восени, а коаліційний уряд уже створено, і він взявся до роботи. Чому так сталося?
- На мій погляд, формування уряду за таким принципом - фактично підтвердження того, як ми провели політичну реформу і як від неї вже відступаємо. Тому що вона передбачає необхідність утворювати коаліцію. Наприклад, такий потужний блок як "Наша Україна" до неї не ввійшов. Тобто в документі про створення коаліції немає їхнього підпису. Невідомо, яка кількість депутатів підтримала коаліцію, немає її персонального складу. І при цьому нашоукраїнці залишаються в уряді. То треба було або підписувати коаліційну угоду, або не входити в уряд. Не можна бути одночасно і там, і там.
Отож "Наша Україна" у віртуальній чи реальній коаліції?
- Юридично вона не в коаліції. А якщо реально, то так. Тому що члени цього блоку вже ввійшли до складу коаліційного уряду. Тобто це означає повний провал конституційної реформи. Вона була надумана в нашій країні, була бажанням окремих людей, які не могли більше залишатися при владі, керувати країною. Тому вона вийшла такою однобокою і кривою. Контролю сьогодні за владою фактично ніхто не здійснює. Опозиція вийшла із залу ВР, вона не працює в парламенті.
Якби НДП пройшла до парламенту, то ви були б у широкій коаліції чи в опозиції?
- НДП могла б бути в антикризовій коаліції! Я можу відповісти на це відразу.
Не в опозиції?
- НДП могла б бути й в опозиції. Адже за три місяці роботи цього парламенту чотири рази змінився формат коаліції!
Якби фракція НДП була в парламенті, чи могли б ви змінити ситуацію на краще?
- Я можу пояснити це на прикладі. Можна зупиняти негативні процеси, наприклад, лягаючи під танк. Він просто через тебе проїжджає і далі рухається без всіляких для себе наслідків. Можна зробити по-іншому, - керувати цим танком. Справа в тому, переконана, якби в парламенті було вісім-дев▓ять політичних партій - не було б такої вакханалії. Нині кожна політична сила, яка пройшла до парламенту, фактично є власником золотої акції. У комуністів - золота акція в сьогоднішній коаліції. У соціалістів - золота акція. У регіоналів, якщо б приєдналася "Наша Україна", - золота акція. Тобто кожна фракція може висувати вкрай жорсткі вимоги.
Водночас ситуації в парламенті й суспільстві - не адекватні й не відповідають одна одній. Немає такого жорсткого протистояння в суспільстві, яке спостерігається в парламенті. Там немає і послідовної позиції! А це означає, що політреформа фактично провалена.
Неконституційність процесу створення уряду ви також пояснили провалом політреформи. Дехто каже, що відбувається відновлення старих правил, характерних для системи вертикалі влади за часів Кучми. Інші з цим не погоджуються. Для вас - це відновлення старих правил гри?
- Я вважаю, що це будуть нові правила гри, але жорсткіші, ніж старі. Вони будуть жорсткішими для всіх учасників коаліції. Тобто чим більше потужності набиратиме ця коаліція, чим більше влади матиме Партія регіонів, тим жорсткішими будуть правила гри.
Для суспільства, для журналістів, для свободи правила будуть також жорсткіші?
- Якби такі жорсткі правила запроваджувалися передусім для них самих і для членів їхніх команд - це, я вважаю, було б добре. Була б дисципліна. Якщо запроваджуватиметься система, яка була за часів Кучми, коли журналістам диктували, що говорити і що писати, то це не є позитив. В таких умовах опозиції в парламенті фактично немає. Хоча Блок Юлії Тимошенко достатньо жорстко може перебувати в опозиції, тобто виконувати функцію опозиції ефективно, тому що вона має політичний досвід, має достатньо високу вагу в суспільстві. Але напередодні підписання Універсалу...
Було дуже велике очікування розпуску парламенту. Хоча одні переконували, що розпускати не потрібно, тому що все повториться! Інші ж казали навпаки. Ви створили свою коаліцію позапарламентських громадсько-політичних сил. Це буде українська "третя сила"?
- Є такий феномен: якщо хтось приходить до влади, його через певний період часу народ уже не сприймає. Вчора "Наша Україна" була опозицією - її народ практично на руках заніс до парламенту, як і на президентських виборах - до секретаріату на Банковій. Але при владі її авторитет набагато зменшився.
Коли ж регіоналів вважали опозицією, їх авторитет зростав, як і бажання людей, щоб вони пройшли до влади. Але як тільки вони стали владою, цей процес зупинився! І ми вважаємо, що він може поступово піти у зворотному напрямку.
"Третя сила" може отримати підтримку громадян і пройти на наступних виборах до парламенту, якщо вона буде об▓єднана. Якщо виступатиме як одна політична сила, з однією, близькою ідеологією.
Ми сьогодні всі шукаємо, яка ж ідеологія повинна панувати в суспільстві. А суспільство вже дало відповідь на це запитання - ідеологія демократії. Фактично йдеться про лівоцентристське спрямування. Коли великі підприємства, які забезпечують національну безпеку, є державними, коли розвивається малий і середній бізнес. Коли зростає середній клас. Коли влада контролюється саме виборцями й може бути відкликана у випадку невдоволення людей такою владою. Лівоцентризм - це нормальне явище.
Після виборів народні демократи - позапарламентська сила. Як НДП контролюватиме владу?
- Ми можемо це робити лише через публічну роботу. Ми пропонуватимемо свої варіанти вирішення тих чи інших проблем.
З якої трибуни?
- Засоби масової інформації - це єдина трибуна, яка в нас на сьогодні залишилася. Ми пропонуватимемо свої проекти законів для обговорення. У нас є три суб▓єкти законодавчої ініціативи - Президент, Кабінет міністрів - колегіальний орган влади й народні депутати.
До кого ви спрямовуватимете свої альтернативні законопроекти?
- Передусім - до Президента. Бо він є гарантом Конституції. До речі, згідно з нею, навіть після політреформи, саме укази Президента залишилися обов▓язковими для виконання як закони і для громадян, і для нової виконавчої, і для законодавчої влади. І це є ключовим моментом з-поміж усього того, що нині повинен робити глава держави. Саме він має визначати перспективи й конкретні напрями роботи країни, видаючи відповідні укази. Тому помиляється той, хто думає, що після політреформи роль Президента стала меншою. Можливо, тепер він зможе зібрати нормальну команду, яка запропонує йому шляхи вирішення соціальних проблем, зокрема пенсійної реформи, житлово-комунального господарства тощо.
І ви насправді вірите, що вас почує суспільство? І що воно потребує "третьої сили"?
- Коли в хаті темно, завжди шукаєш вогник. Переконана, якщо такий вогник ми побачимо, то люди матимуть надію, будуть на це сподіватися. НДП працює в цьому напрямку. Ми себе відчуваємо не партією, яка не пройшла до парламенту, а політичною силою, яка на той чи інший період часу не спрацювалась із суспільством.
Що потрібно змінити в системі виборів, щоб люди, які мають авторитет у суспільстві, залишались і продовжували роботу?
- Міняти систему висування людей до списків політичних партій. Закриті списки - це неприпустимо. Я обиралася до парламенту в мажоритарному окрузі й за списком партії. Потрібно зробити відкриті списки.
Люди кажуть, що в них забрали право, гарантоване Конституцією, - бути обраними, якщо вони не є членами партії. Це має бути якось прописано в законі про вибори?
- Повинно. Непартійна людина може потрапити до списків політичної партії. До речі, є простий спосіб перевірити, чи куплене місце. Потрібно лише поглянути, хто публічно виступав хоча б раз перед громадянами. Ви побачите, що 5/6 людей зі списку жодного разу не виступали. Їхні прізвища якщо й відомі, то не як політичних діячів. І коли вони сьогодні є власниками великого бізнесу, а в анкетах значаться молодшими науковими співробітниками, то от вам і відповідь на запитання.
Є ще один аспект проблеми. Як зробити, щоб до парламенту обиралися ті люди, яких поважають? У нашому законі про вибори записано, що якщо фальсифікація результатів голосування менше 10%, то вона не вважається фальсифікацією. Це потрібно прибрати.
Наскільки є реальним, що нова парламентська коаліція у вересні не запропонує: "Президента - геть!"?
- Думаю, не запропонує. Сьогодні це нікому не вигідно. По-перше, Європа вельми ретельно слідкує за тим, що відбувається в Україні. Вважаю, сьогодні в широкій коаліції ніхто не зацікавлений в тому, щоб отримати статус деспотичної коаліції. Думаю, вони будуть дуже обережно ставитися до таких кроків. І ліквідувати посаду президента в нинішніх умовах ніхто не буде.
Чи довго Віктор Янукович буде прем▓єр-міністром?
- Якщо відбудеться поляризація у складі тих, хто нині ввійшов до влади, то сили приблизно рівні - 50х50. Це означає, що Партія регіонів і Прем▓єр-міністр Янукович - всерйоз і надовго.
Якщо економічна перспектива буде позитивна, то все це буде, безперечно, відноситися громадянами на рахунок тієї влади, яка сьогодні в Кабінеті міністрів. Це означає, що Партія регіонів може мати потужні сили представництва безпосередньо в парламенті. Не слід також забувати, що вже сформувалися місцеві органи самоврядування. Саме там у багатьох місцях є перевага Партії регіонів. Якщо зважити на те, що в цій партії представлені потужні бізнес-інтереси, економічна еліта, то я думаю, що просто так випускати владу зі своїх рук вона не захоче.
Політологи кажуть, що не весь бізнес влився у владну команду. Є ще той бізнес, на чиї інтереси ця влада наступить. Це означає, що в певних політичних сил може з▓явитися союзник. Чи бачите ви перші кроки цього бізнесу?
- Такий бізнес піде до опозиції. Можливо, до БЮТ. Але в цьому блоці є величезні бізнес-еліти, які виступають за інші політичні сили. Тобто там є свої протиріччя. Якщо говорити про позапарламентські політичні партії, що прагнуть виступати як об▓єднана нормальна опозиція, то вони, безперечно, йтимуть до нас.
Якщо повністю зміниться політичний курс і відбудуться кардинальні зміни у зовнішній і внутрішній політиці, то хто проконтролює владу?
- Я вважаю, що курс зовнішньополітичний публічно змінити дуже складно, бо всі підписали публічний документ - Універсал національної єдності.
Якою буде політична ціна газу? Якщо Україну лихоманитиме від захмарних цін на нього, то чи вийде народ на вулиці?
- Народ на майдани не вийде, його розвернуть в інший бік. Сьогодні великий бізнес зацікавлений у тому, щоб бути ближче до Європи, до європейських стандартів, бо там - найбільші перспективи. Крім того, нині дешевого газу не існує. У документах, підписаних Україною, він дуже дорогий. Набагато дорожчий, ніж у європейських країнах. Тому потрібно думати, як забезпечити газом Україну за прийнятними цінами. Це завдання номер один і тест для уряду. Зможуть це зробити - буде перший успіх. Не зможуть - перша поразка.
Всі дивуються, як це так: уряду не було, влади не було, протягом двох років чубилися на виборах, а країна живе й навіть економіка почала набирати оберти. Це стало можливим лише завдяки тому, що ми вчасно прийняли закон про бюджет. Це спасіння. І навіть поразка моєї політичної команди на виборах була варта перемоги під час бюджетних процесів. Бо це наш внесок у розвиток економіки й спасіння України.
