Віталій Червоненко, <Главред>
Газова війна між Україною та Росією не припиняється. Під уламками газових бомбардувань <Газпрому> вже другий день перебуває Європа, якій за сильних морозів Росія просто перекрила газ.
Це позиція України, але <Газпром> стверджує, що Європа опинилася без газу саме через Україну. І європейці схильні вірити саме росіянам. Газовій інформаційний бій виграла Росія, проте війна ще продовжується.
Українські експерти та політики запевняють, що запас міцності в України значний і газосховища повні. Якщо газовий кран не відкриють, то до весни ми точно протримаємося Тим паче, що українські керманичі нарешті почали демонструвати єдність і вже восьмий день Тимошенко і Ющенко один одного ні в чому не звинувачують.
Про це, а також про інші подробиці українсько-російського газового протистояння <Главред> спілкувався з членом парламентського комітету з питань палива та енергетики, депутатом від БЮТ Олександром Гудимою.
Олександре Миколайовичу, раніше газові конфлікти між Україною та Росією так далеко не доходили. Чим ця ситуація може закінчитися, де межа протистояння?
Я висловлю крамольну думку, що Україна від такого серйозного конфлікту в стратегічному плані виграє. Ми занадто сильно залежні від Росії в газовому питанні, про це вже 10 років говориться, але робилося для подолання цього мало. Росія зараз хоче налякати Європу, але це може змусити Україну до рішучих дій зі зменшення залежності від російських енергоносіїв. Зараз прем'єр та Президент об'єдналися у газовому питанні і мають однакову проукраїнську позицію.
В більшій мірі, нинішня ситуація буде випробуванням для Європи. В ЄС є декілька держав, які на 80-90% залежать від постачань російського газу. На цьому тлі Євросоюз мав продемонструвати єдність, але зважаючи на те, що єдності не було ще під час грузинського конфлікту, то її не буде і під час газового конфлікту. Я свідомо не називаю його українсько-російським, адже він значно ширший.
Важко судити, коли і, як закінчиться газове протистояння, але зважаючи на величезний потенціал України в гідро енергетиці, в електричній енергетиці та вугіллі - впродовж року після конфлікту ми можемо зменшити залежність від російського газу на половину.
В 2006 році теж говорили про те, що газова криза змусить нас до енергозбереження і зменшення залежності від російського газу. Але цього не сталося і тему заговорили. Чому так не станеться цього разу?
Якщо ми говоримо про кризу січня 2006 року, то українська влада тоді не витримала і двох днів. Тоді наші керівники успішно здали всі позиції. Влада зовсім не була готова до газового протистояння, бо в підземках не було запасу газу. Буквально на третій день, під тиском Росії Президент Ющенко, прем'єр Єхануров, міністр ПЕК Плачков і голова <Нафтогазу> ганебно віддали Росії плату за транзит газу в натуральній формі в розмірі 24 мільярдів кубометрів на рік. До речі, ця норма по міжурядовій угоді чинна і сьогодні, проте не діє.
Сьогодні ситуація інакша, влада, за винятком опозиції, діє як одне ціле, ми маємо запаси газу, ми змобілізовані, зайняли чітку позицію. Як на мене, ми не робимо стратегічних економічних помилок у протистоянні, тож є гарні шанси втримати ситуацію на користь України.
Що у вашому розумінні означає втримати ситуацію? Добитися вигідних умов у газовій угоді чи щось інше?
Я маю на увазі, що ми витримаємо, якщо Росія продовжуватиме агресію щодо Європи. В такій ситуації Україна, як найсильніша ланка, витримає повне припинення газопостачання газу до весни. Вже до кінця січня, а може і трохи раніше, буде зрозуміло, що треба робити Україні далі. Якщо буде зрозуміло, що газові суперечки Росія вже однозначно перекинула на Євросоюз, то українцям не буде іншого шляху, як різко запроваджувати альтернативні газу джерела енергії. Уряд обов'язково розробить низку документів, які будуть підтримані в парламенті. Це буде програма надзвичайних заходів зі зменшення залежності від російського газу. Україна на це здатна, а Європа ні. Тому сьогодні активнішу позицію мала би займати Європа.
На превеликий жаль, Європу знову не хвилює, що газовий конфлікт не є конфліктом України та Росії, - це конфлікт Росії проти світу. Хоча ми залежимо від російського газу в середньому більше, ніж Європа, але деякі європейські країни, на жаль, залежать від нього майже повністю. ЄС і НАТО мали б захищати своїх членів. Ось в чому проблема Євросоюзу.
Якби ми витримали в 2006 році, то могли б споживати значно менше газу. Два роки тому ми споживали більше 70 мільярдів кубометрів, зараз менше 60. Нема зла, щоб на добре не вийшло.
Я знаю, що, як мінімум в трьох містах, - у Львові, Києві та Івано-Франківську дякуючи діям влади можна протягом місяця на значній частині котелень перейти на опалення вугіллям. В СРСР ми малу дуже багато котелень, які працювали на вугіллі. Потім у нас була боротьба за екологію, аж занадто сильна, і їх перевели на газ. Щоб ви знали, у Польщі третина всіх комунальних енергетичних підприємств опалюються вугіллям. Ми маємо великий потенціал повернення до опалення великих міст вугіллям. Богу дякувати, вугілля в нас є достатньо.
Якщо урядом буде ухвалена програма до опалення в котельнях вугіллям і альтернативними видами палива, то це один із виходів. У нас це було ще в 70-ті роки, а в Європі і нині так роблять, активно використовуючи солому.
Ви згідні з тим, що Україна програла інформаційну війну Росії в Європі щодо газу?
А мені якось <начхати>, що ми там програли. Ми хіба збиралися щось вигравати? Ви хотіли від ЄС щось отримати? ЄС давно повернувся до України спиною. Ми не мали жодного шансу з нашими фінансовими і дипломатичними можливостями виграти інформаційну війну у Росії. Це не під силу нікому у світі окрім США. Росіяни підготувалися до інформаційної війни, профінансували ПР-кампанію й її виграли. У нас шансів не було.
Росіяни планували газову війну ще місяць тому, готували до цього інформаційний простір. Що змінило те, що ми програли? Європа проти нас якісь санкції застосує? Та ніколи, вона просто не буде нам допомагати. Але ж вона не може змусити нас підписати ціну на газ в 400 доларів. Ми часто дуємо на речі, на які не варто дути. Що Європа за останні зробила для України?
Вони зараз більше вірить росіянам. А скоріше навіть не вірить, Європа зайняла позицію страуса, який запхав голову в гарячий пісок, а <зад> залишився на двадцятиградусному морозі. Якраз оцей мороз не дає йому спокійно сидіти під теплим піском. Є члени ЄС, такі як Болгарія, що вже замерзають. От проблема для Європа. Тож не треба робити трагедії з того, що ми не виграли інформаційну війну проти Росії. Нам треба тримати свою позицію.
У нас зараз великі запаси газу в сховищах. Яке їх походження, ми спеціально готувалися до газової війни і нарощували жирок чи є якісь інші пояснення?
Було декілька міркувань для накопичення запасів. Маючи унікальні об'єми сховищ і можливість закачувати туди газ ми б мали кожного року мати такі запаси газу. Україна не втратила свого права на реекспорт газу. Експортом газу з України займався <Росукренерго>, але після його ліквідації це право мав право робити і <Нафтогаз>. Якщо б не було газового конфлікту, то певні об'єми газу ми могли б експортувати. Через світову кризу і проблеми з валютою ми могли б продати, умовно, 5 мільярдів кубометрів по ціні 300 доларів. Помножте три на п'ять - і Україна могла заробити кілька мільярдів доларів. Це могло би бути, але сьогодні мова вже йде про те, що ці стратегічні запаси є гарантією енергетичної, а головне, національної безпеки України.
До речі, за вашими даними, скільки у нас газу у газосховищах, називають цифру в 17 мільярдів кубів. Це так?
За десять днів ми вже майже 1 мільярд витягнули. Але морози зараз падають і споживання газу теж. Головне, що в сховищах не менше 16 мільярдів газу. Також треба пам'ятати, що українські свердловини кожен день видобувають український газ - це десь 1,5 мільярди кубометрів на місяць. Цей газ також іде населенню і в комунальну сферу.
Скажіть, а куди зараз Росія діває свій газ? Хіба вони можуть просто перекрити його подачу?
Це не є страшною проблемою для Росії. Вона безпроблемно може вести газову війну перекривши постачання. В Росії дуже незначні запаси газу в підземках і його зараз туди закачують. Вони можуть легко регулювати тиск в трубі, адже свердловину можна ставити на мінімальний режим видобування. Росіяни спокійно можуть прикривати поставки газу на довший термін, ніж Європа витримає відсутність того газу. Запас <терпіння без газу> у Європи набагато менший, ніж у Росії без його постачання.
Тобто, можна очікувати, що Європа якось має посилити тиск на Україну, щоб та уладнала газові справи з Росією?
А чому має бути тиск тільки на Україну? Зараз Секретаріат Президента робить політичні заяви щодо газової ситуації, а уряд діє так, як того хоче бачити Європа - працює в економічній сфері. Адже європейці хочуть думати, що це все суперечки господарюючих сторін. Але Європа замерзає, і ці суперечки перестають бути економічними, хоча вони такими не були з самого початку.
В європейських країнах хочуть применшити роль меморандуму між Україною та Росією щодо газу. А меморандум, під яким стоїть підпис Путіна є дуже вагомою річчю, який Росія перекреслила, адже вона не виконує жодного його пункту. Тут треба шукати знаків запитань до Росії, а не до України.
Коли піде важка артилерія від України - Президент та прем'єр поїдуть до Європи або Росії на переговори?
Зараз ідуть інформаційні приводи і листи зі сторони Президента, які я оцінюю позитивно. Хоча ще кілька тижнів тому тіньовий міністр секретаріату Соколовський заявляв про те, що газ для України має бути по 100 доларів. Синхронно говорив і тіньовий міністр тіньового уряду Бойко. Цим вони погіршували газові стосунки, хоча розуміли абсурдність своїх заяв.
Зараз я не бачу, навіщо Віктору Ющенку їхати в Росію. Можливо, було б не зайвим поїхати до Європи і там провести переговори. Юлія Тимошенко могла б поїхати і до Європи, і до Москви.
Чому ж ніхто з них ще досі туди не поїхав?
Прем'єр вважає, що вона, підписавши газовий меморандум з Путіним, зробила дуже багато. Сьогодні їй не треба робити заяви в дусі холодної війни і погрожувати Росії. Можливо, спокій прем'єра більше шокує Росію, і це видно по реакції Медведєва та Путіна.
Зараз ми нормально, через дипломатичні канали спілкуємося з країнами ЄС, а через господарюючий суб'єкт <Нафтогаз> ведемо досить розумні переговори з <Газпромом>. Ми демонструємо спокій і єдність позицій всіх гілок влади. Час працює на українців.
Олег Дубина вперше в історії показав усьому світу на величезній мапі, що всі крани газові знаходяться на території Росії. Росіяни ж роблять дуже багато помилок, не соромлячись навіть робити діаметрально протилежні заяви. Якою б Європа не була налякана, вона не може таких речей не помічати.
Чи дійсно є єдність позицій між президентом і прем'єром. Ще два тижні тому між ними була <гаряча> війна, де взялося таке розуміння?
З боку прем'єра не було критики Президента стосовно газових питань. Юлія Тимошенко, незважаючи на те, що їй не дали літака для польоту на газові переговори в Москву, ніякої критики не здійснювала. Була критика з Секретаріату Президента. На щастя, зараз позиція Президента і його секретаріату змінилася. Нам сьогодні бракувало на додаток до програшу інформаційної війни в Європі ще й різних позицій всередині держави між посадовцями. Дуже правильно, що позиція прем'єра і Президента єдина. Думаю, таку позицію займе і парламент. Якщо опозиція буде говорити щось протилежне, то ми прямо скажемо, що десант <Росукренерго> схований у фракції Партії регіонів.
Як парламент може допомогти позиціям України у газовому питанні?
Верховна Рада зможе ухвалити закони, які розробить уряд, і які дадуть можливість Україні робити швидкі кроки зі зменшення споживання газу. Я впевнений, що при злагоджений діях уряду третина комунальної енергетики може впродовж літнього періоду бути переведена на вугілля. Так ми зменшимо споживання газу і дамо поштовх розвитку вугільної галузі. До речі, комунальна сфера у нас споживає щорічно 17 мільярдів кубометрів газу. Вдумайтеся в цю величезну сферу.
Всі наші теплоцентралі проектувалися в радянські роки, і вони можуть працювати на газі, вугіллі та мазуті. В цьому напрямку треба працювати. І якщо у нас таки буде низька ціна на газ, треба все одно зменшувати його споживання.
Ми надіялися на дешевий газ, бо падали світові ціни. Але це бумерангом вдарило по Україні. Низька ціна не влаштовувала росіян, у яких впали надходження до федерального бюджету. Ненадходження від нафти і газу перевершили всі найпесимістичніші очікування. Вся суть конфлікту - Росія хоче частину своїх фінансових проблем перенести на Європу. Навіщо це Європі, і навіщо це Україні?
Газова війна зайшла вже достатньо далеко. В такій ситуації, яка ціна на газ була б прийнятною для української сторони?
Україна може погодитися і на 250 доларів за тисячу кубометрів газу. Але це має бути при одній умові, якщо Україні буде надано право, згідно меморандуму, на адекватне підвищення вартості транзиту газу в Європу.
