Віталій Червоненко
Українські експерти заговорили про появу нового енергетичного посередника, який може зайняти своєрідну роль <Росукренерго> в електроенергетиці.
Саме так багато хто сприймає плани українського уряду найближчим часом створити спільне підприємство Ukrenergy Holding AG, яке буде монопольно займатися продажем української електрики в Європі. Утворять це СП українська державна компанія <Укрінтеренерго> та угорська приватна Korlea Invest Holding. Українська компанія матиме 52%, а угорці - 48%. Як стверджують експерти, за допомогою такого кроку Україна стане ближчою до кінцевих споживачів електрики й безпосередньо вийде на європейський ринок, і за рахунок цього збільшить свої прибутки мінімум на 10-15%.
Злі ж язики стверджують, що існують можливості того, що за певних обставин українська сторона все ж таки буде втрачати контроль над певними сферами діяльності СП. Також говорять про старі тісні <ділові стосунки> між керівником Korlea Invest Holding Василем Бечваржем (вихідцем з України) та Віталієм Гайдуком і Юрієм Проданом.
Своїми оцінками щодо перспектив створення нового електроенергетичного спільного підприємства в інтерв'ю <Главреду> поділився експерт з електроенергетики центру Разумкова Володимир Лук'янець
Пане Володимире, останніми днями в пресі багато говорять про створення підприємства, яке стане монополістом з експорту української електрики до Європи. Українське державне підприємство <Укрінтеренерго> разом з Korlea Invest Holding створять компанію Ukrenergy Holding AG, яка буде постачати електрику в країни східної Європи. Україні в цій компанії належатиме 52%. Як ви оцінюєте дану схему та чи бачите ви в ній небезпеку спекуляцій і непрозорості, адже вже заговорили про створення <Росукренерго-2> щодо електрики?
По-перше, я вважаю, що монополіста, насправді, ніхто не створює. Законодавство наше такої монополії не передбачає. Я не думаю, що створять монопольну компанію. Ніхто не забороняє комусь іншому виходити на ті ж самі європейські ринки й брати участь в експорті електроенергії. Просто, по факту саме так і складається, що <Укрінтеренерго> весь час займається експортом, більш досвідчене, тому через нього всі операції і йдуть. Але ні юридично, ні фактично, ніхто іншим бажаючим цим бізнесом займатися не забороняє.
Тим більше, що скоро може бути ухвалено закон, який передбачає запровадження аукціонних прав доступу до міждержавних електромереж. Якщо це станеться, то система стане відкрита та прозора. Той, хто виграватиме аукціон, отримуватиме частинку експорту. Але у нас зараз інша проблема - фактично, можна експортувати тільки з Бурштинського енергоострова. А там ресурс вільної потужності обмежений 500 мегаватами.
Що стосується створення спільного підприємства для роботи в Європі, то воно нічого схожого з <Росукренерго> немає, хіба що буде зареєстроване в Швейцарії. В тій компанії особи були, яких роками не могли знайти. Тут же Україну на 52% буде представляти державне підприємство. Нового <Росукренерго> в електроенергетиці не буде. На мій погляд, рішення саме у такий спосіб виходити на європейські ринки - дуже правильне. Адже Україна через Korlea Invest Holding і Василя Бечваржа виходять на кінцевих споживачів в східній Європі. А ціни на для кінцевих споживачів зовсім не ті, за якими Українці продавали електрику на кордоні посереднику. Раніше американська компанія <Деловер> прокручувала все через офшори й накручувала собі прибутки.
Чому українська державна компанія не може самостійно виходити на ринки Європейських країн без посередників і спільних підприємств?
Теоретично, можна було б так зробити, але, практично, це зробити дуже важко. В будь-якій країні дуже важко працювати компанії нерезиденту. Нерезидент не знає законодавства, не має зв'язків та портфелю споживачів. Щоб все це набути, треба витратити не один і не два роки. І то, отримати якийсь маленький відсоток ринку. Взяти вже готового партнера, який працює в регіоні, це, на мій погляд, виглядає достатньо розумно.
Ви кажете, що Україна буде отримувати більше прибутків від того, що продаватиме електроенергію ближче до кінцевого споживача за допомогою спільного підприємства. Нам це ніби вигідно, але ж навіщо це компанії Korlea Invest Holding, яка їхня вигода? Чому пану Бечфаржу не краще купувати нашу електрику на кордоні?
Мені здається, що в такий спосіб він і його компанія підстраховується й забезпечує собі більш надійне становище на електроенергетичному рівні. Коли він утворить серйозне СП з українською державною компанією, то матиме запоруку стабільності. Адже сьогодні продають йому, а завтра вже комусь іншому - <Систем консалтинг> або ще комусь. А з утворенням СП у нього зникає багато проблем. Василя Бечфаржа, як мінімум, вже не викинуть з бізнесу. Якщо працюватиме з державною фірмою, то буде біля неї й отримає свій прибуток, хоча, трохи в менших об'ємах.
На вашу думку, чому вибрали саме фірму пана Бечваржа? Кажуть, в нього є гарні зв'язки з Віталієм Гайдуком та міністром Юрієм Проданом...
Не можу вам підтвердити цю інформацію. Я зі свічкою не стояв і не бачив, хто там і з ким.
Ну а саме це підприємство Korlea Invest, наскільки воно може бути надійним партнером для України?
Ну а кого було іншого обирати? Є там компанія <Систем консалтинг>, але вона взагалі нічого немає, жодного споживача, чистий посередник, який в <Укрінтеренерго> купувала електроенергію й перепродає її через двох посередників угорській державній компанії, яка вже постачає її споживачам. Ось такі альтернативи. А в Korlea Invest хоч власні споживачі є, заводи Volkswagen та Audi в Угорщині, хоч якась мережа продажу.
Багато хто зараз говорить, що структура спільного підприємства може бути вибудувана таким чином, що за певних умов українська сторона втрачатиме контрольний пакет?
До керівництва спільного підприємства входитиме представник України. Інша річ, ким буде цей представник. Якщо він буде порушувати законодавство, то що ж зробиш. За кожним представником не представиш офіцера СБУ, бо за офіцером треба буде ще один офіцер. Звичайно, там будуть можливості для стороннього впливу, але якщо там будуть порушувати закон, то це вже питання до прокуратури та її обов'язків.
Яку вигоду для України може принести запровадження нової схеми експорту електроенергії в грошовому еквіваленті?
Я думаю, що значних прибутків в сучасних умовах це не дасть. Остання цифра щодо прибутку України з експорту електрики десь біля 400 мільйонів доларів на рік. Запровадження нової схеми може дати нам додатково 10-15% від цієї суми за рахунок виходу до кінцевих споживачів. Але в умовах кризи споживання і ціни на електроенергію падають. За останній час ціна в середньому на європейських ринках впали на 10%. Тому, дай Бог нам утриматися на старих обсягах прибутку.
