Рада зі свободи слова дала рекомендації для пресконференцій Президента

09 июля 2020, 17:19
 Политика Источник: Укринформ

Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України більшістю голосів схвалила рекомендації щодо проведення пресконференцій перших осіб держави та організації пулів.

Про це йдеться у переданому Укрінформу повідомленні Ради з питань свободи слова.

Пропозиції стосуються, зокрема, частоти пресконференцій, порядку запрошення ЗМІ та акредитації, регламенту пресконференцій, організації пулів та інших пресформатів, аспектів дотримання етики та стандартів, питань медіа країни- агресора.

"Цими рекомендація Рада відреагувала на конфлікт, який виник під час нещодавнього візиту Президента до Херсона. Цілком очевидно, що в журналістів є запит на прозорий та справедливий формат акредитації на такі події, і, на мій погляд, незадоволення з боку медіа є цілком зрозумілим", - сказав секретар Ради з питань свободи слова та захисту журналістів Вадим Міський.

За його словами, члени Ради зі свободи слова оперативно проаналізували кращі закордонні практики та підходи до організації пресконференцій перших осіб держави й формування журналістських пулів, на основі яких орган запропонував ряд ідей Офісу Президента для вдосконалення роботи з медіа.

Так, згідно з рекомендаціями, пресконференції Президента України рекомендується проводити не рідше, ніж один раз на шість місяців, а за потреби частіше, крім того, регулярно спілкуватися з регіональними медіа під час поїздок глави держави в регіони.

За можливості рекомендується акредитувати на пресконференції Президента України якнайбільшу кількість охочих українських та міжнародних журналістів. Водночас за наявності технічних, безпекових, часових, карантинних обмежень або інших причин, що унеможливлюють участь усіх охочих, Рада допускає встановлення певних обмежень шляхом надання представникам ЗМІ пріоритету перед блогерами, з якими можливі інші формати спілкування; організації прямої трансляції / стріму пресконференції однією чи двома камерами (у такому разі варто запрошувати лише журналістів без операторів); зважання на контекст і проведення тематичних пресконференцій чи брифінгів та, відповідно, запрошення галузевих медіа, надаючи їм можливість першими поставити запитання; акредитування від одного медіахолдингу одного медіа, при цьому запрошуючи до участі різні види медіа (телебачення, радіо, онлайн-медіа, інформагенції, преса), а у виняткових випадках, якщо такі медіа мають широку аудиторію та входять до одного холдингу, допускаючи акредитацію двох медіа різних видів від одного холдингу - наприклад, телеканал і радіостанцію.

Також Рада з питань свободи слова та захисту журналістів висловила пропозиції щодо регламенту пресконференцій, який має оголошуватися прессекретарем на початку заходу та дотримуватися учасниками. Зокрема, ідеться про запровадження правила "одне медіа - одне запитання", регламент для запитання та відповіді на нього - 5 хвилин; встановлення розумних обмежень для тривалості великих пресконференцій - не більш як 4 години.

Рада пропонує почергово надавати слово всеукраїнським, регіональним та іноземним медіа відповідно до їх відсоткового співвідношення серед акредитованих медіа.

Пропонується і збільшити різноманіття пресформатів: окрім пресконференцій Президента України, організовувати також брифінги глави Офісу Президента, його заступників, інших спікерів, відповідальних за різні напрями діяльності. Крім того, можна використовувати формат офрекордс у різних варіантах (on background, on deep background, off the record, неформальне спілкування) за прикладом країн ЄС та США. Доцільним є також формування різних пулів для внутрішніх поїздок країною та для міжнародних поїздок, при цьому Рада не рекомендує фінансувати з держбюджету поїздки журналістів у президентському пулі: у таких випадках медіа, які беруть участь у пулі, повинні самостійно оплачувати необхідні видатки своїх працівників.

За аналогією до практики Білого дому та Єлисейського палацу, для журналістів, які працюють у пулах, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів пропонує після консультацій з Управлінням державної охорони України створити пресзал в Офісі Президента України.

Рада рекомендує акредитувати на пресконференції та залучати в пули лише ті медіа та журналістів, які дотримуються професійних стандартів та Кодексу етики українського журналіста. Стосовно питань медіа країни-агресора - Рада рекомендує не акредитувати на пресзаходи офіційних осіб в Україні медіа, що беруть участь у гібридній війні проти України.

Секретар Ради з питань свободи слова висловив сподівання, що втілення цих кроків та подальша широка дискусія допоможуть досягти більшої прозорості у роботі державних органів з пресою та розширить можливості медіа отримувати відповіді з перших вуст на складні запитання, які турбують суспільство.

Як повідомлялося, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України - це консультативно-дорадчий орган, створений відповідно до указу глави держави No 808/2019. До складу ради входять 15 членів: Вадим Міський (секретар Ради), Олександр Бурмагін, Наталія Влащенко, Ірина Городецька, Наталія Гуменюк, Діана Дуцик, Павло Єлізаров, Максим Кречетов, Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Людмила Писанко, Тетяна Попова, Сергій Томіленко, Тарас Шевченко, Сергій Штурхецький.

Раніше Рада з питань свободи слова засудила тиск на "Схеми" з боку Андрія Портнова, виступила з критикою законопроєкту "Про дезінформацію", двічі рекомендувала владі пакети заходів щодо підтримки медіа під час карантину, частина з яких була врахована в ухваленому законі щодо підтримки креативних індустрій, а також рекомендувала ратифікувати Конвецію про доступ до офіційних документів, яка була згодом підтримана Верховною Радою України.

Источник: Укринформ