DW: "Новачок" для Навального - виклик для Заходу і Путіна

03 сентября 2020, 18:20
 В мире Источник: Deutsche Welle

Олексій Навальний ще довго приходитиме до тями і лікуватиметься. Але наслідки - публічні і приховані - того, що фактично названо замахом на його життя, будуть дуже серйозними, вважає Костянтин Еггерт.

Отруєння російського опозиціонера номер один Олексія Навального отрутою, схожою на ту, якою були отруєні Сергій Скрипаль і його донька, стане межею для багатьох. Перш за все, для російського суспільства. Чи спить Росія?

Воно, швидше за все, відкрито ніяк не відреагує на те, що трапилося. Не варто очікувати десятків тисяч людей біля Кремля, які скандуватимуть "Не забудемо, не пробачимо!". Громадськість залишиться на вигляд такою ж індиферентною до долі Навального, як і до боротьби нібито "братнього" білоруського народу за елементарні громадянські права. Але для багатьох отруєння Навального стане віхою, можливо, вирішальною, в політичному самовизначенні. Колись, коли потенціал невдоволення в Росії дійде до рівня Мінська, Гродно і Могильова, це зіграє свою роль.

Це є також критичним моментом для прихильників Навального. Вони, швидше за все, продовжать антикорупційні розслідування. Але Олексій Анатолійович - не просто "блогер", як його люблять називати кремлівські пропагандисти. Він - політичний лідер, який останнім часом дедалі частіше і чіткіше пропонував альтернативний порядок денний для Росії. Його, нехай і тимчасовий, відхід з політичної сцени - удар по всіх критиках Кремля. Його важко замінити. Питання у тому, наскільки згуртованими і здатними до самоорганізації виявляться його прихильники.

Звинувачення у "вождизмі" і нездатності знайти широку базу народної підтримки переслідують всіх російських борців з авторитаризмом протягом століть, починаючи чи не з декабристів. Драма в Омську і Берліні ставить питання - чи буде інакше цього разу? Чи змінилася Росія за тридцять найбільш вільних (попри всі застереження) років за її більш ніж тисячолітню історію? З огляду на те, що відбувається в Білорусі та Україні, подолання пострадянської свідомості йде дедалі активніше, і рано чи пізно це торкнеться і росіян. Путін сподівається на краще

Отруєння Навального - виклик для Німеччини, Європейського Союзу, і взагалі Заходу. Оголосивши про те, що опозиціонера намагалися "змусити замовкнути" за допомогою речовини з групи "Новачок", канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) зробила крок, після якого - якщо теоретично не надійде чітких пояснень з Москви - стандартного для офіційного Берліна і багатьох країн ЄС висловлення "заклопотаності" буде явно недостатньо.

Саме на таке "повторення пройденого" розраховують зараз в Кремлі. Там вже звикли до того, що Євросоюз розколотий. Є ті, хто вважає, що після Грузії, Криму, Донбасу, малайзійського авіалайнера, вбивства Бориса Нємцова й інтервенції в Сирії щодо Москви можлива лише максимально жорстка лінія. Це переважно країни Центральної Європи і Балтії. Їм протистоять ті, хто вважає, що за будь-яких обставин потрібно "тримати двері відчиненими", "продовжувати вести діалог" і "взаємодіяти" з офіційною Росією.

Адже без неї не розв'язати вузол конфлікту в Сирії, не примирити Лівію, не врятувати ядерну угоду з Іраном... І тут голос Берліна був завжди одним з найгучніших і найавторитетніших. Всього кілька днів тому Меркель заявляла: доля газопроводу "Північний потік-2", головного проєкту "Газпрому" в Європі, не повинна залежати від поточних подій.

Для Володимира Путіна ця позиція завжди була свідченням слабкості німців і європейців взагалі перед обличчям військово-політичної непередбачуваності Кремля і енергетичної залежності від поставок того ж "Газпрому". Те, що - за винятком Латвії, Литви та Естонії - ЄС так досі і не запровадив обіцяних санкцій проти режиму Олександра Лукашенка, лише переконує російського лідера в тому, що непоступливість і жорсткість у відносинах з ЄС - єдино правильна лінія поведінки. Ескалація конфлікту - старий метод Кремля

Оскільки жодного "об'єктивного і прозорого розслідування" отруєння Навального від Москви очікувати не доводиться, питання про те, наскільки жорстко Німеччина та її союзники по ЄС і НАТО дадуть відповідь Москві, стає ключовим. Заклики покарати Росію лунають навіть в рідному для федеральної канцлерки Християнсько-демократичному союзі (ХДС). Просте повторення вислання російських розвідників під дипломатичним прикриттям, як це було після отруєння Скрипалів, переконає Кремль, що через кілька місяців можна буде повернутися до business as usual. Одних вислали - інші приїдуть, які проблеми? Однак більш жорсткі санкції, наприклад, призупинення або повне блокування "Північного потоку-2", швидше за все, викличуть у Кремлі бажання помститися.

Ескалація напруженості - найвірогідніша реакція Москви у тому випадку, якщо Захід вдасться жорстких заходів. Серед можливих акцій - вихід з мінських угод, демонстративна підтримка Туреччини (в конфлікті з Грецією) і Лукашенка - в боротьбі з власним народом, плюс масові затримання прихильників Навального в Росії, щоб створити комплекс провини у "м'якотілих європейців" і змусити їх до чергового "діалогу".

Взявши на себе відповідальність за долю Навального, уряд Німеччини зробив такий серйозний крок, що відмовитися від цієї моральної відповідальності без втрат тепер практично неможливо.

Источник: Deutsche Welle