Оказывается, Виктор Федорович вот уже много лет боится, что его могут отравить. А также взорвать, застрелить и т. п.
…Бывает так, что всего один жест выдает в человеке целый пласт его потаенных мыслей, чувств и фобий. И можно потом долго широко улыбаться, пуская в ход дарованное тебе положением и стилистом обаяние, – все равно в глазах окружающих ты останешься человеком, чью натуру определяет один-единственный поступок не лучшего свойства…
Глядя на то, как цепко Президент Украины сжимает в руках маленькую бутылку с английской минералкой; как по-жлобски, из-под стола, наливает себе освежиться (при стоящей рядом в изобилии «Моршинской») – «Обком» сначала замер, припоминая детали, а затем радостно обратился к своему архиву. Там, среди других аудиозаписей, хранился файл с интервью Тараса Чорновола годичной давности.
То интервью большей частью было посвящено очередному всплеску заявлений относительно отравления Виктора Ющенко. Но, обсудив в подробностях эту часть карьеры третьего президента, мы незаметно перешли к четвертому. И не пожалели: у некогда работавшего с Януковичем нардепа Чорновола нашлось что рассказать и о закрытом режиме питания Виктора Федоровича, и о многолетних страхах «Проффесора» относительно того, что его хотят отравить…
Сегодня мы приводим не публиковавшийся ранее фрагмент той беседы, который ныне актуален как никогда.
«- Я не забуду, - говорит Тарас Чорновол - одну історію, вона трапилася взимку, кінець 2005-го або початок 2006 років. Ми були у Стокгольмі, тоді старалися прорвати ніби блокаду, щоб показати, що Янукович приймається і за кордоном, що він не тільки в Москву може їздити, а і до Європи. І була поїздка в Швецію. Ми жили у готелі в центрі міста, це був не ультра-супер, з маленькими номерами, старенький готель (хоча, звичайно, люкс Януковича був трішки ліпший) – але з досить дорогих. І у тому готелі внизу був сніданок, шведський стіл. Ну, я там потім ще кілька разів зупинявся, коли у відрядженнях бував, і знаю, що там годують на убій. Але того разу – і це для мене було великим розчаруванням, бо я думав, що наберу кілька велетенських мисок, якими нажеруся на все життя (посміхається - "Обком") – нам спеціально виділили окремі столи і без того шведського столу приносили нам загальну їжу. Я не можу згадати, чи ту загальну їжу їв тоді Янукович, але у нас тоді виникла певна проблема з водою.
- Яка саме?
- Ну, відомо, що у Швеції вода неймовірно чиста. І там немає звички купувати бутильовану воду, це щось рідкісне. У цьому готелі теж не було бутильованої води. І приносять нам такий жбанок із скляною ручкою, в який налита звичайна вода з крану, туди насипано льоду. Тобто охолоджена вода, і всі це з задоволенням п`ють. Але Янукович тоді категорично відмовився її пити, натомість заявив, що він п`є тільки «Евіан», і що іншої води вживати не буде.
- І як виходили з цієї ситуації?
- В готелі не було «Евіану» і взагалі в принципі ніякої бутильованої води не було. Довго і нудно шукали - і таки десь знайшли пару пляшок. І вже на наступний сніданок цей «Евіан» був привезений – вочевидь охороною – у достатній кількості.
Не забудешся і тих самих наших зустрічей, які були під час виборчих поїздок: в першу чергу у 2006 році, деякі – у 2007-му. Тоді з Януковичем завжди було два окремих офіціанти. І була навіть одна анекдотична історія, коли під час поїздки у Брюсель один з його офіціантів – лисий такий хлопець – десь трохи затримався у зв`язку з тим, що обід Януковича готувався окремо. Після того треба було вже гнати в літак і вилітати на Київ. Взагалі-то традиція подібних поїздок така: якщо ти не встиг зайти в літак до першої особи (або разом з нею), то ти будеш шукати спосіб, яким чином ти будеш добиратися додому. Тебе вже ніхто чекати не буде. І єдина людина, яку чекали, - це був той офіціант, який замешкався. Всі їхали у кортежі, а йому прийшлося добиратися окремо. І літак стояв і чекав, тому що без офіціанта Янукович не полетів.
- Ці офіціанти завжди входили до групи супроводу Януковича?
- Під час всіх поїздок з ним були один чи два офіціанти. Обідали завжди у своєму середовищі: всі – з активу Партії регіонів; ресторан належить активному місцевому члену Партії регіонів.
- Щоб було з кого спитати?
- Ні, просто чужих не було у тих містах, де ми були… І ось у ресторані готують їжу, всім подають пиво, якісь відбивні, печену курку… у Януковича, як правило, це було достатньо дієтично: якесь відварене м`ясо, ще щось. Але йому завжди підносили їжу свої офіціанти, і їв він завжди окремо і завжди інше. При тому, що загальна їжа була смачною – готували для свого ж лідера, з любов`ю. Але він їв те, що йому готували офіціанти. Ну, і плюс увечері, коли вже всім наливали горілку, ще щось – йому теж наливав його офіціант, із великої пляшки з назвою «Держава».
- А він у той час віддавав перевагу горілці? Бо зараз, подейкують, відчув смак до текіли…
- В ті часи, коли я їздив, це була горілка «Держава». Вина я не бачив, коньяків не пам`ятаю. Але дуже часто, особливо під час обіду, в тій «Державі», яка зверху має отой дозатор, насправді була мінеральна вода без газу. І кілька разів, коли я теж виступав паралельно з ним на виїздах, то він показував офіціанту: обслуговуй Чорновола. Бо всі ж там були дуже «любвеобільні», і відмовитися було не можна. Наприклад, роблять у Житомирі прийом місцеві православний і римо-католицький єпископи (вони взагалі дружать); все відбувається у резиденції православного єпископа, нас всіх так само годують, і тільки офіціант окремо обслуговує Януковича окремою їдою. Плюс тільки мені й йому офіціант наливає окремої мінеральної води з пляшки горілки «Держава».
- А чи не бувало таких мелодраматичних епізодів, щоб він чекав, аби хтось інший скуштував їжу? Чи завдяки «роздільному харчуванню» у цьому не було потреби?
- Ні, у нього, коли ми їздили, завжди був окремий офіціант, який все сам йому приносив. А якщо якась їжа була спільна, то, я думаю, все перед тим ретельно перевірялося.
- Як Ви вважаєте, така поведінка Януковича – це відлуння отруєння Ющенка?
- Ні, це його особисті страхи. Щодо отруєння Ющенка: в середовищі Януковича ніхто не вірив, що там було справжнє отруєння; всі щиро вірили, що це є або імітація отруєння, яка пішла не так як треба; або лікування стовбуровими клітинами, суміщене з досить-таки серйозним п`янством, яким Ющенко грішив. Всі вірили, що в чомусь такому причина.
- Звідки ж тоді у Януковича ці страхи?
- А це пов`язано зі старою його історією, він колись про неї нам розказував. Про те, що колись ще у Донецьку, коли він був губернатором, його хотіли вбити. Я відразу скажу, що я не можу це ані перевірити, ані спростувати, - але він говорив, що його тоді дуже жорстоко отруїли, і температура в нього була вже далеко за 40, і він вже відчував, що вмирає, коли якийсь лікар, якому він особливо вірив, його тоді відкачав. Робили промивання крові, були ще якісь способи – але його тоді врятували. І після того оцей спогад у нього завжди існував.
- Віктора Федоровича взагалі-то можна назвати гурманом?
- У тих поїздках, де я з ним був, він не особливо перебирав. Або ні, скажу точніше: це, як правило, був досить вузький вибір і все достатньо дієтично. Коли ми були в тій же самій Бельгії, було так: обідня пора, Янукович пішов в зарезервований номер в готелі (я так думаю, що йому там спеціально готували їсти); решта делегації спустилася в готель-ресторан, добре наїлися – і тут нам дзвінок, що треба вже виходити. Ми розплатилися, дочекалися його на виході, сіли і поїхали. Тобто такого, щоб десь їсти у якійсь відкритій системі – я цього не помічав. Хоча я припускаю, що напевно такі випадки були, але тоді вже, я думаю, мусили вже покладатися на надію. Може в нього лікар якийсь був. Але у тій поїздці він з нами не їв, і офіційних прийомів і обідів ми там якось уникали…
- Суворо. До речі, це правда, що він любить розповідати, яка в нього потужна охорона?
- Правда. Колись під час поїздки по Східній Україні ми після всіх виступів зупинилися десь повечеряти, Федорович спочатку довго-нудно розказував про гольф (він дуже любив про це розповідати), а потім почав розказувати, що, мовляв, «мене зараз охороняють понад 160 чоловік».
- Він про це з гордістю говорив?
- Так, з гордістю. Це не було щось на кшталт «мені загрожують, мені так небезпечно», а, радше, сам факт утвердження.
- Повернемося до харчування. Тарасе, Ви зможете назвати бодай когось ще з українських політиків, хто б був настільки обережний у харчуванні?
- Чесно кажучи, не стикався у своєму житті… Ну, Ющенко був абсолютною протилежністю: повна безладність; пив, що наливали, їв, що давали, абсолютно без розбору; здається у нього навіть думки не було, щоб йому могли щось не те дати.
Евгений КУЗЬМЕНКО
Комментарии
Отправить комментарий