В'ячеслав Коваль: <Борис Тарасюк фактично є батьком коаліції>

03 февраля 2009%, 11:19
 НП Источник: ГлавРед (Украина) Персоны: Кириленко В. А., Тимошенко Ю. В., Томенко Н. В.

Віталій Червоненко, <Главред>

Народний Рух України продовжує долати наслідки чергової кризи у партії, в результаті якої цю політичну силу залишили низка колишніх її відомих членів.

Минулого тижня <Главред> опублікував інтерв'ю з колишнім керівником Львівської обласної організації НРУ Ярослава Кендзьора, якого, разом з керівниками інших регіональних осередків, було нещодавно виключено з партії. Проте, це не завадило йому >знову вступити до партії.

Щоб не лунали закиди в заангажованості, <Главред> публікує інтерв'ю з чинним заступником голови НРУ, народним депутатом від НУНС В'ячеславом Ковалем, який спростовує всі звинувачення Кендзьора на адресу нинішнього керівництва Руху.

В'ячеславе Станіславовичу, розкажіть про ваше бачення ситуації, що склалася в Народному Русі, яка призвела до виключення і виходу з партії цілої групи <старих рухівців>. Які були на те причини?

Ви знаєте, що у НРУ з'явилися проблеми, які штучно створені вулицею Банковою й були спрямовані на розкол Руху. Взагалі, існувала ідея злиття всіх націонал-демократичних організацій в якусь єдину партію, яка була б під крилом однієї особи - Президента України. Це не є секретом, бо в останні роки нам кілька разів указували на те, що ми повинні то з кимось об'єднатися, то влитися в <Народний союз <Наша Україна>, то подумати над тим, що ніякого блоку не буде, а на виборах певні люди в індивідуальному порядку будуть взяті до списку.

Тобто такі процеси відбувалися десь з 2002 року, після того, як НРУ разом з Українською народною партією і партією <Реформи і порядок> фактично створив блок <Наша Україна>, і запросив очолювати його Віктора Андрійовича Ющенка. Рух завжди розумів, що ми є партією, яка зараз переживає не найкращі часи, але об'єктивно ці не найкращі часи мають свою причину, яка полягає в тому, що ми все поклали на вівтар перемоги Віктора Андрійовича Ющенка, блоку <Наша Україна> та блоку <Наша Україна - Народна Самооборона>.

Звісно, що за відсутності самостійної участі у виборах з 2001-го до 2009-го ми десь загубилися серед тих політичних сил, які утворюють блок. Бо звучить завжди назва <Наша Україна>, або <Наша Україна - Народна Самооборона>, ніхто не згадує складові цього блоку. Можна ще згадати, що починаючи з 2002 року від нас вимагали не показувати свої партійні стяги на виборчих заходах. Дозволяли тільки помаранчеву символіка. Це я розповідаю про об'єктивні речі, що спричинили до <не найкращих часів>.

Хоча, я переконаний, що Народний рух України залишився однією з небагатьох партій, яка стоїть на чіткій ідеології національної демократії та державотворення та повернення до українських витоків. Це є наша позиція, і ми її не змінювали і, я переконаний, ніколи не змінимо.

Добре, але ж депутати Ярослав Кендзьор та Іван Стойко саме і говорять про те, що ви хочете союзу з БЮТ, що нібито і має призвести до <розмиву партії>...

Як то завжди буває, в політичних силах є хворобливо амбітні люди. У нас вийшло так, що на терези була поставлена амбітність деяких членів Руху з однієї сторони, і партії - з іншої. Інтереси Банкової не співпали з інтересами Народного руху України, а, мені здається, що вони взагалі не збігаються з інтересами українського народу. А група названих людей навіяла собі, що може шантажувати партію, зривати з'їзди, влаштовуючи мордобої на з'їздах і таким чином досягати своєї мети. А мета одна - розчинити Народний рух України в якійсь іншій політичній сили.

Але ж виключені вами голови крайових проводів стверджують, що в їх осередках ледь не половина членів партії. Хіба вони не мали права на те, щоб на їх позицію зважали?

Ви знаєте, це марево сивої кобили в місячну ніч про їх <надпотужність>. Звісно, ці організації є великими, і дійсно вони відіграють певну роль в партії. Ми завжди з повагою ставилися до Галичини. До Галичини, у першу чергу, як до тих людей, які розказали про те, про що східна та центральна Україна забули і не знали навіть. Я в 1990 році, працюючи заступником голови міської ради міста Дніпродзержинська, всі рішення міської ради звіряв з рішеннями Львівської та Тернопільської міських рад. На той час головою міської ради Львова був Шпіцер, а в Тернополі Слава Негода.

Я не стидаюся цього, і якби вийшло так, що зараз довелося б приймати якісь рішення державотворчого характеру, теж звіряв би з ними свої позиції. Але одна справа звіряти позиції, а інша справа, коли партії нав'язують певну категоричну точку зору. Партія може бути потужною і впливовою, коли вона є колективним органом. Сильна організація є тоді, коли є більшість людей, які думають однаково. В будь-якій справі є частина людей, які думають трошки не так, але всі підкоряються якомусь єдиному рішенню. Але всі наші заклики до того, щоб провести з'їзд і вирішити напрямок розвитку партії були марними.

Ваші опоненти, яких виключили з партії, говорять про те, що нібито були махінації з представництвом делегатів від місцевих осередків. І ніби зробили представництво - один делегат від 500 членів, що дозволило Борису Тарасюку мати перевагу на з'їзді. Як ви це прокоментуєте?

Якщо в мене в організації сто осіб, а у вас тисяча, і представництво є стале - по п'ять. Тобто, ми на з'їзд присилаємо по п'ять представників. Плюс преференції виникають, один від ста, чи, скажімо, троє від ста. Якщо моя організація має сто членів, плюс три. Якщо ваша організація має тисячу членів, то у вас плюс тридцять. У нас інший порядок чисел, але принцип той самий. Чисельність регіональних осередків враховується.

Вам закидають, що з'їзд 25 січня мав дуже мале представництво, щось біля 250 делегатів. Хіба це не замало для такого доленосного з'їзду?

У нас були з'їзди і по 190 осіб і нічого. На останньому з'їзді було 269 делегатів. І нормально всі вони проходили, і Галичина брала участь, і Львів там не бунтував, не кричав. Але давайте все-таки розберемося. Встановлюється кожного разу квота представництва делегації на з'їзд. У нас була квота один від п'ятисот, скільки ви маєте, якщо у вас організація велика - тисячу осіб? Ви маєте сталу квоту п'ять плюс двоє. А я що маю? Я маю сталу квоту п'ять і все.

Ви маєте більше. Тобто в будь-якому варіанті, яка б квота не була, великі організації завжди формують більшу організацію на з'їзд. Навіть якщо б усі приїхали на з'їзд, всі члени Народного руху України.

Але ж члени всіх керівних органів партії також є делегатами з'їзду. Тобто, маючи своїх людей у керівництві, і встановивши представництво один від п'ятисот, а не трьохсот, нівелюється вплив потужних регіональних організацій. Хіба не так?

Я розумію, що нам закидають. Це з розряду того, що Коваль мав у кишені купку якихось мандатів, які він роздавав невідомо кому.

Поясніть?

Так я не свою позицію кажу, це не моя позиція, я правдиву позицію пояснюю, бо склад центрального проводу партії сформований з урахуванням представництва Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обласних організацій. Ось у нас політрада НРУ: Куйбіда - Львів, Глухівський - Львів, Кендзьор - Львів, Костенюк - Івано-Франківськ, Стойко - Тернопіль, Сушко - Івано-Франківськ, Ткач - Івано-Франківськ. Сім чоловік з п'ятнадцяти членів політичної ради Руху.

Так можна пройтись по членах всіх керівних органах, але результат буде той же. А нам всім навішують локшину на вуха. У нас ще є й голови обласних організацій, які також є делегатами з'їзду. Все це видумки і перекладання з хворої своєї уяви на здорову ситуацію.

Давайте поговоримо про спецпідрозділ <Тайфун>, який охороняв з'їзд партії 25 січня. Ми всі бачили фотографії, на яких люди в камуфляжі охороняють президію від делегатів. Навіщо це було робити?

По-перше, це не спецпідрозділ, а охоронна фірма. Про спецпідрозділ говорять, щоб полякати. Це охоронна фірма, до послуг якої керівництво НРУ звернулося за рішенням Центрального проводу. Це було зроблено для забезпечення проведення з'їзду в нормальній робочій атмосфері. Щоб не відбулося такого, як було на першому етапі нашого з'їзду 16 листопада, коли голову Руху Бориса Тарасюка не впустили в приміщення двадцять-тридцять екзальтованих рухівців. Такі рухівці слухають Кендзьора, Стойка і Ткача, які виконують доручення вулиці Банкової.

До речі, про інформацію. Ярослав Кендзьор стверджує, що інформація про адреси та телефони районних осередків Руху від нього прихована, й він не міг навіть зв'язатися з іншими осередками, щоб пояснити їм свою позицію й надіслати друковану продукцію. Це дійсно так?

У мене є довідник НРУ, такий є у кожного рухівця. В цьому довіднику все є.

Хто міг приховати від голови обласної організації інформацію про телефони та адреси? Ніхто й ніколи. Для чого від Кендзьора приховувати цю інформацію?

Він заявляє, що доступ до рухівської всеукраїнської газети йому закрили, й він хотів розсилати львівську рухівську газету...

Кендзьора засвистали на з'їзді делегати. Засвистали не Президента, чи згадку про Президента, а засвистали Кендзьора, його навіженість і хворобливу неадекватність.

А чому позиція Леся Танюка та Атени Пашко збіглася з позицією Кендзьора?

Лесь Степанович Танюк у 2007 році, коли Народний рух України разом з блоком <Наша Україна> складав мандати задля проведення дострокових виборів, цього не зробив.

Коли формувався список на вибори в нинішню Верховну Раду центральний провід Руху через це не бачив Танюка в парламенті. Пам'ятаю, ми довго намагалися зібрати 150 заяв на складення повноважень, щоб були нові вибори. Останні заяви дуже довго збиралися. Депутатів можна було зрозуміти: фактично чотири місяці вони залишалися без зарплати, їхні помічники звільнені з роботи й також залишалися без зарплати, це серйозний був удар. Адже не всі ж займаються бізнесом, не всі мають прибутки.

Можливо, тому Лесь Танюк і не склав мандат, бо не мав засобів до існування?

Можливо, але я теж не олігарх, і Тарасюк - не олігарх, але ж ми склали, бо треба було, бо того вимагав політичний момент.

А чому Атена Пашко так учинила?

Ну, це окрема історія. Великий вплив на Атену Василівну має Лесь Степанович. Більше того, якщо відверто говорити, але онук Атени Пашко (онук не В'ячеслава Чорновола, бо спільних дітей й них не було - ред) працює в Секретаріаті Президента. Я достеменно не можу стверджувати, але кажуть, що став аж начальником аналітичного управління Секретаріату Президента. І це сталося останнім часом. Говорити про ще один мотив? Можу сказати. Лесь Степанович Танюк раптом став Народним артистом України.

Мені здається, що на позицію пані Атени і Леся Степановича впливали інші обставини, а не турбота про партію й її місце в Україні.

Але складається враження, що з того <романтичного> Руху пішли всі люди, які були причетні до його створення:

На превеликий жаль, ми винні у тому, що ми створювали міфи. От пан Ярослав розповідає, що він там засновник якийсь, і Стойко навіть пнеться, що нібито і він засновник чогось. І як це так, засновник Руху? Який він засновник?! Пан Кендзьор в оргкомітеті не працював, я не можу сказати, коли він став членом Народного руху України, просто не знаю, і не цікавить мене це, але те, що Стойко і близько не було біля витоків Народного руху, це точно. Бо він ще тоді вчився в педагогічному інституті в російському Сиктивкарі. Він там отримував історичну освіту. Я собі можу уявити, яку там історію в дев'яностих роках у Росії викладали.

Чи може Борис Тарасюк бути зараз символом Руху?

Для чого нам символи? В'ячеслав Чорновіл завжди говорив про команду. Навіть В'ячеслав Чорновіл турбувався про те, щоб він був не один, щоб біля нього були люди, які були б впізнаваними у суспільстві. Я не думаю, що Тарасюку треба стати символом, він є головою партії. До речі, на останньому з'їзді Бориса Тарасюка підтримало дві третини делегатів. Дві третини представників Народного руху України. Ми не говоримо, що всі, так і не може бути.

Знаєте, от зараз запускається міф, що з Руху пішли засновники: А що, Богдан Горинь не належить до засновників? Він - в партії. А що, В'ячеслав Коваль не працював в оргкомітеті?

От чому я не говорю про себе, що от я засновник, і я залишився? От я такий видатний, потужний, товстий і поважний. Ну, що це таке? Це не є правильним.

А якщо помирають люди-засновники, то що з цим робити? Засновники Руху зараз у керівництві багатьох партій є. Колишні рухівці є у всіх фракціях парламенту, окрім комуністів.

Загалом, колишній рухівців у парламенті більше п'ятдесяти. Рух дійсно виконав функцію родоначальника чи якоїсь животворящої сили свого часу. Активісти, які пройшли вишкіл у Народному Русі України, зараз займають чільні посади в багатьох партіях. В президії Верховної Ради сидить Микола Томенко - член оргкомітету Руху. Поруч з ним сидить Олександр Лавринович, колишній заступник голови Руху.

І тут іде розмова про те, що пішов Лесь Танюк, і Рух гине, а Стойко так уже взагалі себе вважає засновником. Буде нам складно, бо втратили ми багато часу, ідучи у складі <Нашої України>. От у чому наша складність. Ми, у першу чергу, думаємо не про свої власні інтереси, бо так складається у державі, що треба робити якісь кроки, які не на користь партії.

До речі, а ідея об'єднання НРУ з УНП остаточно похована?

Ні. Думаю, що не остаточно. Просто поки що якось все призупинено, в УНП зникло бажання. Але Українська народна партія є організацією, з якою ми можемо вести переговори.

Ви казали про те, що ваша партія не мала майбутнього, бо від неї весь час вимагали вливатися в блок <Наша Україна>. Чи вважаєте ви, що коли ви підете разом із БЮТ, то цей союз принесе якісь дивіденди вашій партії у вигляді?

Це ще один міф, який розповсюджується тими людьми, які знищують Народний рух України. Рух є дуже сильною організацією, бо створений не десь на Банковій, чи на Грушевського, а народом. Треба забути про ідею, що Рух колись об'єднається з кимось. Ми розуміємо, що зараз нам треба боротися за вплив, почати серйозно працювати. Але говорити про те, що ми колись зникнемо - це мало реально.

В 1999 році був розкол, інспірований владою, але ми змогли відновитись. Ми відновили всі організації та обрали головою партії В'ячеслава Чорновола. Якби не його вбивство, ми були б на височенному рівні зараз.

Скажіть, якщо будуть дострокові вибори, ви підете окремо чи разом з БЮТ?

Тоді збереться з'їзд, перед тим будуть проведені конференції обласних організацій, перед тим конференції районних організацій, які визначать нашу позицію. Звісно, ми зараз в демократичній коаліції. Це рішення з'їзду партії, а не видумка Тарасюка. У нас немає поки ніякого рішення щодо рішення про похід на вибори. Розмови про те, що якась угода підписана, - це чергова брехня.

Тобто такої угоди про десять відсотків у списку БЮТ для Руху не існує?

Немає угоди, підписаної Борисом Івановичем Тарасюком.

А були візити депутатів від Руху у березні місяці до офісу БЮТ, де вам Юля Тимошенко показувала проекти нової Конституції?

Були зустрічі з Юлією Володимирівною, вона керівник партії, яка називається <Батьківщина>, вона була одним із суб'єктів демократичної коаліції. Так, у нас були зустрічі. Причому зустрічі проходили при повному взаємному порозумінні, а Стойко якраз належав до тих, хто кричали, хапали Тарасюка за руки і говорили: <Борисе Івановичу, підписуй угоду. Давай підписувати угоду>. А ситуація змінилася тільки після того, як цих трьох голів закликали до Президента України і провели з ними розмову.

В'ячеславе Станіславовичу, от зараз багато говорять про зміни у виконавчій владі. Чи може Рух найближчим часом отримати якійсь посади, окрім того, що пан Куйбіда є міністром?

У нас є міністр пан Куйбіда, у нас є заступник міністра АПК, у нас є заступник міністра з надзвичайних ситуацій. Трохи ми представлені в уряді. Я не думаю, що Віктор Андрійович рухівця призначить на губернаторську посаду.

Борис Тарасюк може отримати посаду міністра закордонних справ?

Та не розглядається навіть це питання, і ніколи Борис Тарасюк не піде з Верховної Ради України працювати міністром. Бо зараз головні зусилля зосереджені в парламенті. Борис Іванович завдяки своїм діям, фактично, є батьком коаліції. Він узяв на себе відповідальність підписати з боку <Нашої України - Народної Самооборони> повідомлення про створення коаліції у парламенті, і це відновило роботу парламенту.

Хотілося б уточнити, що буде з вакантними посадами керівників трьох галицьких рухівських проводів? Там оберуть нових людей? Пан Кендзьор натякав, що він може знову вступити в партію, і його знову оберуть...

Людина, яку виключили з НРУ, може апелювати чи звертатися про відновлення свого членства до того органу, який його виключив. Тобто Ярослав Кендзьор й Іван Стойко можуть звертатися тільки до з'їзду.

А якщо їх заново приймуть до лав партії?

Тільки через рішення з'їзду, ніяких інших варіантів немає і не може бути. Якщо його приймуть у члени ще раз в якійсь районній організації, то це буде прямо суперечити статті 27 статуту НРУ. Там написано, що коли члена Руху виключено з'їздом, то прийняти його членом партії можна тільки партійним з'їздом за поданням проводу.

Але не думаю, що вони будуть звертатися до з'їзду, бо вони вже належать до іншої політичної сили. Вони вже належать до групи, яка називається <За Україну>, проводять з нею консультації, ходять на засідання. Вони не ходять навіть на засідання фракції <Наша Україна - Народна Самооборона>.

Там вже якийсь політичний проект буде створюватися, про це вже сказав В'ячеслав Кириленко, і я не маю нічого проти того, що туди увійшов Кендзьор зі Стойком. Але я проти того, щоб паплюжили, ганьбили партію, завдяки якій вони отримали всі свої блага. Ярослав Кендзьор - це депутат усіх скликань. Це не завдяки Руху? Стойко що, не завдяки Руху обійняв посаду губернатора області? В 2002 році став народним депутатом України. Так само й Роман Ткач.

Скажіть, а що буде з галицькими осередками? Там не буде якогось масового виходу членів партії?

Повірте мені, що за два місяці ситуація там повністю нормалізується. Буде доведена точка зору партії, не керівника обласної організації, отамана, чи гетьмана невеличкого, а партії - колективного органу. Я думаю, що будуть проведені зустрічі в усіх районних організаціях усіх областей і все буде абсолютно нормально. За два місяці буде обрано керівництво, і ці організації будуть нарощувати свої зусилля, бо є питання, є ж серйозні питання. Якщо рейтинг Народного руху України на рівні одного процента у Тернополі, то це питання до Стойка? А що, у Львові рейтинг вищий? Ні.

А є регіони, де рівень підтримки вищий?

Є вищий, навіть у Миколаївській області.

Скоро мають стартувати президентські вибори. Які думки є у вашій партії? Кого будете підтримувати на цю посаду? Чи буде Борис Тарасюк висувати свою кандидатуру на посаду Президента України?

Така можливість на виключається. І ця думка існує в партії. Але обговорень ніяких не проводилося. Рішення ухвалять шляхом відкритої демократичної дискусії в партії, як ми завжди й робимо. Перед 18-м з'їздом також була проведена широка дискусія з виходом на телебачення цих трьох <героїв>, з якими було організовано і проплачено всі ефіри. Де була можливість їх показати - їх показали. Після того вони нам зірвали з'їзд шляхом поломки мікрофонів, стільців, столів й таке інше. На другому етапі ми забезпечили порядок на з'їзді.

Скажіть, будь ласка, а якщо не буде рішення про те, що Тарасюк піде на вибори, кого у такому разі підтримає партія? Між якими претендентами буде вибір, це буде Юлія Тимошенко?

Тоді партія збереться на з'їзд, проведе широку дискусію з районними конференціями, обласними конференціями, і визначиться.

Источник: ГлавРед (Украина)