Розмова з Левком Лук▓яненком, головою УРП "Собор"
Однією із жертв взаємопоборювання двох великих "Ю" вітчизняної політики став розкол Української республіканської партії "Собор", що почався із заяви Матвієнка про складення ним своїх повноважень голови партії, а через дев▓ять днів - несподіваного її відкликання.
Конфлікт досяг апогею 20 жовтня, після створення внутрішньопартійної фракції "Соборна Батьківщина". Про це заявили на прес-конференції в УНІАН заступники голови партії Володимир Олійник, Люба Стасів, Володимир Шовкошитний, народні депутати Сергій Шевчук і Григорій Омельченко.
На позачерговому з▓їзді УРП "Собор" 22 жовтня Левка Лук▓яненка обрали виконувачем обов▓язків голови партії. Центральна рада партії, яку очолює Анатолій Матвієнко, зібралася відразу після з▓їзду й визнала його результати нелегітимним.
Мені вдалося зустрітися з Левком Григоровичем на виході з офісу "Собору", який, за твердженням Анатолія Матвієнка, незаконно захопили прибічники внутрішньопартійної фракції "Соборна Батьківщина".
- Як ви оцінюєте ситуацію в партії?
- Результати з▓їзду партії загалом позитивні. Ми визначили напрямок політики УРП "Собор" на найближчий час. Також було розв▓язано проблему щодо голови партії.
Більшість делегатів з▓їзду висловилися за те, щоб партія залишилася в Блоці Юлії Тимошенко. 2001 року ми уклали угоду з шістьма тодішніми політичними партіями. Ця угода виправдала себе. Ми перемогли на виборах, подолали 3-відсотковий бар▓єр, стали парламентською партією, створили парламентську фракцію, і ось уже більш ніж три роки працюємо разом.
У цьому блоці Українська республіканська партія зберігала певну автономію. Ми не влилися в інші партії, республіканці не стали "Батьківщиною", і більшість делегатів з▓їзду вважають, що угода виправдала себе. Тому й під час наступних виборів нам слід перебувати у Блоці Юлії Тимошенко. Я прихильник цієї лінії, і тому мене обрали як старшого чоловіка головою... (виправляється) виконувачем обов▓язків голови партії, бо я стою на такій політичній лінії.
Питання про голову партії виникло через те, що Матвієнко, який до цього був керманичем, а потім став прем▓єр-міністром у Криму, наказував нам голосувати за Єханурова. П▓ять депутатів Верховної Ради від Республіканської партії, оцінивши ситуацію, вирішили не робити цього. Відтак під час обох голосувань ми його не підтримали. Матвієнко всіляко наголошував на своїй вірності Президентові, тому хотів, аби ми підтримали кандидатуру глави держави.
- Ми не підтримали кандидатури Єханурова з трьох причин. Перша: Єхануров є кучмівцем, він це продемонстрував усій Україні, коли біг назустріч Кучмі, обійняв його, взасос поцілував, ніби вони найкращі друзі. Друге: Єхануров був головою Фонду державного майна і саме він підписував документи, які були нічим іншим, як дерибаном українського добра. Третє: він публічно заявив, що ніякої реприватизації не буде.
Це означало відмову від програмної цілі. Українська республіканська партія "Собор" і 2001-го, і під час президентських виборів 2004 року окремим пунктом своєї програми ставила перегляд усіх фактів приватизації з погляду їх законності. Якщо незаконна приватизація - тоді повернути державі об▓єкт, оголосити нові відкриті публічні торги. Відмова від цього означатиме, що ми брехали людям. Бо ми їздили Україною - власне, я працював у Харкові - і казали людям, що факти "прихватизації" переглядатимуть, об▓єкти повернуть державі, і приватизацію проведуть законно. Я вірив Президентові - це ж була наша спільна програма. А виходить, що я брехав людям?! Тепер нас ставлять перед фактом, що реприватизації не буде. Ці слова були спрямовані олігархам: хлопці, ви розікрали Україну - не турбуйтеся, у вас нічого ніхто не відбере, воно буде вашим назавжди. Це обурило нас, тому п▓ятеро наших депутатів у Верховній Раді не підтримали кандидатури Єханурова.
Матвієнко, який обіцяв Ющенкові, що ми проголосуємо, і який перед Президентом хотів виглядати добре, наказував, як голосувати. Але ми не послухали. І тоді він публічно відмовився від нас... А тепер поводиться так, наче забув власні слова, які сказав місяць тому!
- На з▓їзді ви не переобирали центральну раду партії. Тож, як ставитеся до її рішення не визнавати з▓їзд, який відбувся?
- Кворум було двічі підтверджено: вперше під час реєстрації, яку здійснював секретаріат Матвієнка, вдруге - в залі, просто через мандати відбулася нова реєстрація. І ця реєстрація довела, що в залі 137 делегатів. Тобто кворум є, отже з▓їзд законний.
- Відповідно, як новий голова партії мали отримати знаки влади - печатки і клейноди. Ви їх отримали?
- Я їх не отримав. Матвієнко відмовився передати їх. Він хотів закрити приміщення центрального проводу партії на вулиці Лабораторній, 1 у Києві. Я йому телефонував, казав: "Дайте вказівку відкрити приміщення центрального проводу і секретаріату". Він відповів, що оскаржуватиме законність з▓їзду, а наразі опечатав двері. Я побачив у цьому бажання затягнути процес блокування з нашими союзними партіями, якими є "Батьківщина" й Українська соціал-демократична партія Онопенка. Ми знаємо, що Роман Безсмертний, який є головою "Народного Союзу Наша Україна", вимагав від Матвієнка, щоб він вивів Українську республіканську партію із Блоку Юлії Тимошенко, бо цей блок є конкурентом "Нашої України". "НСНУ" має союзників, БЮТ також має союзників, серед яких і УРП "Собор". Для того, щоб послабити конкурента, треба було вивести з блоку нашу партію. Матвієнко взяв на себе це зобов▓язання, тому і робить усе це.
- Прокоментуйте твердження пана Матвієнка про те, що Юлія Тимошенко вмовила вас та інших членів проводу "розлучитися" з ним, пообіцявши натомість місця в наступній Верховній Раді?
- Над нами є Господь. Я ніколи нікому не продавався. У нас давні відносини з політичними партіями, ще з 2001 року: з "Батьківщиною" Юлії Тимошенко, Українською консервативною республіканською партією" С. Хмари, Українською християнсько-демократичною партією Сергієнка. Я тоді очолював Українську республіканську партію, Матвієнко очолював Українську народну партію "Собор". Було шість окремих партій. Тоді ми почали утворювати цей блок, відбувалися переговори. Ми дотримуватимемося цих відносин, продовжуватимемо переговори, будемо торгуватися за місця в списках, визначатися, скільки буде депутатських мандатів для республіканської партії у Верховній Раді, скільки по областях тощо. Це будуть нормальні ділові переговори стосовно місця і вкладу кожної партії у виборчий процес.
- Чого тепер можна очікувати від Матвієнка?
- Він просто ігнорує все, що відбувалося на нашому з▓їзді. Він не є членом партії, щодо цього є два рішення ради старійшин. Центральну раду, яку він організував фактично незаконно, Матвієнко загітував прийняти відкликання його заяви про вихід із партії. Але відкликання цієї заяви має одну несправедливу сторону. Кожен із нас є людиною, котра може спалахнути і з опалу зробити дурниці. Проте він зробив це не в гарячці: 20 числа, 21, 22, 23, 24 - він всі ці дні це зробив не відкликав заяви, 25, 26 числа не відкликав. Сподівався, що його усунення від республіканської партії - позитивна характеристика для Президента і той призначить його на якусь міністерську посаду.
- Чи відбудеться тепер розкол партії?
- Я не хотів би цього. Весь цей скандал був через одну особу - голову партії. Він не мав підґрунтя - ні в районних осередках, ні в обласних, окрім хіба що голів, з якими працював. Сподіваюся, абсолютна більшість членів залишиться в партії, тому що та лінія, про яку постійно каже Матвієнко, - створення "правиці", блоку лише національно-демократичних партій, - є нереальною. Матвієнко протягом двох років мав доручення проводу партії створити цю "правицю" - і не створив. То як можна створити її за два місяці?! Думаю, люди зрозуміють це, і лише незначна меншість піде за ним. Але, попри все, скандал послабить наші позиції під час перемовин із союзниками.
Юрій Шеляженко
