Розмова зі Станіславом Бєлковскім, директором Інституту національної стратегії (Росія)
Відомий російський політичний експерт, директор Інституту національної стратегії в Москві Станіслав Бєлковскій добре орієнтується в політичних технологіях, які Росія може запропонувати на "перевиборному ринку ідей" України.
Під час президентських виборів▓2004 він гостро критикував упереджену й недалекоглядну позицію уряду та президента своєї держави. Його бачення системи національних пріоритетів двох держав-сусідок не завжди подобається російським та українським політикам, а пророцтва не обов▓язково справджуються. Можливо, тому, що він про них вчасно інформує, відтак завжди можна внести корективи в політичні дії.
Сьогодні Станіслав Бєлковскій розповідає "Газеті" про своє бачення причин вересневої урядової кризи та можливих сценаріїв розвитку подій в Україні, перспективи чільних українських політиків на весняних парламентських виборах і план імпічменту Президента В. Ющенка, розроблений СДПУ(о), про "газову" складову міждержавних стосунків, зокрема нові ціни на "блакитне паливо", та найбільш політично пасіонарні регіони України.
- Станіславе Алєксандровічу, якою бачите нинішню політичну ситуацію в Україні?
- Відставка уряду Юлії Тимошенко була неминучою. Адже ідеологічно Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко - різні люди, ба більше - несумісні. Екс-прем▓єр - політик лівих поглядів, Президент - правий ліберал. Вони несумісні
за темпераментом, за історією своєї появи в політиці. Віктор Ющенко за походженням є уродженцем села, людиною повільного світу, консерватор. Для нього традиція має дуже велике значення. Юлія Тимошенко - дитина індустріального світу, для якої ефективність важливіша від традиції. У діяльності Президента мораль має більше значення, ніж у політичній діяльності екс-голови Кабміну.
Те, що Віктор Ющенко призначив після помаранчевої революції Юлію Тимошенко прем▓єр-міністром, пов▓язано з джерелами легітимності української влади після відходу Леоніда Кучми. Адже Юлія Володимирівна була ключовою постаттю Майдану.
- Політична криза в Україні триває?
- Можна констатувати, що у вересні відбулося завершення першого післяреволюційного періоду в Україні. Новий Кабінет Міністрів Юрія Єханурова не є "майданним". Це технічний, а не політичний уряд. В уряді Тимошенко превалювали герої Майдану й особи, які мають заслуги перед помаранчевою революцією. І на фаховий рівень міністрів не звертали уваги. Не випадково, що в новому уряді немає цих людей.
Новий уряд - це результат елітної угоди, і сьогодні можна говорити про якісну зміну джерела української політичної влади. Кабінет Єханурова - це уряд великих експортерів, економічного росту. Уряд Тимошенко був доволі популістським. Майдан - революція народу, людей середнього класу, а не великих власників.
- Хто сьогодні в Україні становить опозицію партії влади?
- Сьогодні можна говорити про якісно нову конфігурацію української опозиції. До відставки Тимошенко її сили були пов▓язані з усіма, хто програв президентські вибори. У центрі нинішньої опозиційної коаліції буде фігура Юлії Тимошенко.
Нині вододіл проходить не поміж переможцями та переможеними в президентському марафоні, не між Заходом-Центром і Сходом-Півднем України. Парадоксально, але розкол героїв Майдану для сучасної політичної історії України має позитивний характер. Оскільки саме ці процеси дали поштовх формуванню української політичної нації.
- Це означає, що на парламентських виборах 2006 року кожна коаліція муситиме формувати загальнонаціональні цінності, щоб завоювати більшість у Верховній Раді.
- Якими бачите сценарії розвитку політичного життя в Україні?
- Якщо всі нинішні політичні тенденції збережуться такими до березня▓2006, якщо не виникне радикальних ситуацій, то успіх опозиції на парламентських виборах очевидний. Юлія Тимошенко буде, як і раніше, апелювати до соціальної справедливості, до усунення олігархів від влади, вона може посісти перше місце на виборах. Хоча й не одержить абсолютної більшості у Верховній Раді. Але з урахуванням того, що Партія регіонів посяде, мабуть, друге місце, ці дві політичні сили формуватимуть новий коаліційний уряд України.
- А що думаєте про меморандум щодо співпраці Віктора Ющенка та Віктора Януковича?
- Угоду між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем не варто переоцінювати. Це доволі короткостроковий акт, і стосується він "верхів", апаратної політики. За цим документом стоять тривіальні речі. Віктор Ющенко зобов▓язується припинити переслідувати "донецьких" політиків, насамперед Ріната Ахметова, братів Андрія та Сергія Клюєвих, спікера Донецької обласної ради пана Колеснікова, колишнього харківського губернатора Євгена Кушнарьова. В обмін на це Президент здобув голоси підтримки уряду Юрія Єханурова. Сторони виконали меморандум, і сьогодні в них розв▓язані руки, щоб досягнути нових політичних домовленостей.
- У Москві часто кажуть, що новий Кабінет Міністрів України є проросійським.
- Кабінет Юрія Єханурова не є проросійським, як вважають навколокремлівські аналітики й експерти. Насправді пріоритети української влади не змінилися. Ні щодо НАТО, ні щодо надання російській мові офіційного статусу. Кабінет Єханурова є проросійським лише в тому сенсі, що під час його візиту до Москви Кремль одержав запевнення, що Україна не реприватизуватиме підконтрольних російським бізнес-структурам українських підприємств. Понад те, візит Єханурова в російську столицю не був успішним. Оскільки Владімір Путін прийняв українського прем▓єра лише після дзвінка Віктора Ющенка.
- А Юлію Тимошенко Кремль підтримуватиме на парламентських виборах▓ 2006?
- Під час гучного візиту Юлії Тимошенко до Москви та її зустрічі з навколокремлівськими політиками екс-прем▓єрові дали зрозуміти, що її використовуватимуть як важіль тиску на Віктора Ющенка. Росія засвідчила, що принципові інтереси Росії в Україні - це питання російської власності, а не різні політичні ініціативи Києва, зокрема й зовнішньополітичні - НАТО чи Чорноморського флоту.
- А що сказали новому українському прем▓єрові в Москві?
- Особливої прихильності Росії щодо України не буде. Адже Юрій Єхануров почув у Москві, що з 1 січня 2006 р. ціна на російський газ зросте до 180 доларів за 1000 кубометрів. Це і є основним індикатором міждержавних відносин Росії й України. Навряд чи Київ зможе компенсувати цю ціну на газ тарифами на транспортування російського газу своєю територією. Для українського хімічного та металургійного комплексу вона є критичною. Тільки тому, що 24 жовтня відбудеться аукціон щодо "Криворіжсталі", наразі не оприлюднили нової офіційної ціни на російський газ. Цікаво, що Юрій Єхануров сподівається, буцім її не підвищать, своєю чергою, Юлія Тимошенко має надію, що це станеться.
- Чи можливий в Україні політичний переворот?
- Сьогодні підготовка до таких дій відбувається семимильними кроками, а передача Борісом Бєрєзовскім "платіжок" депутатам Верховної Ради, які викривають Віктора Ющенка, призведе до політичної кризи. Бєрєзовскій був одним зі спонсорів помаранчевої революції, а політичних зобов▓язань нинішня українська влада не виконала. Знаю, що український парламент офіційно запросить Боріса Бєрєзовского до Києва, щоб той виступив перед народними депутатами Верховної Ради зі своїми свідченнями проти Віктора Ющенка. І навряд чи хтось з українських силовиків наважиться заарештувати олігарха, який матиме гарантії безпеки від українського парламенту.
- А плани імпічменту Віктора Ющенка координують із Москвою?
- У червні 2005-го розробили проект "Імпічмент Віктора Ющенка". Його авторами є перші особи Соціал-демократичної партії України (об▓єднаної) Віктор Медведчук і Леонід Кравчук. Стратегію будували на використанні матеріалів комісії Верховної Ради, яку очолював депутат Володимир Сівкович. Парламентська комісія дійшла висновків, що "Президент України не був отруєний". Сьогодні матеріали стали актуальними через численні помилки Президента й погані вчинки його оточення. Ба більше, у США знято фільм, автори якого провели розслідування та зробили висновок, що "Ющенко не був отруєний". Плани імпічменту Віктора Ющенка координують із Москвою, але їх не реалізували б, якби не зміна конфігурації політичної опозиції в Україні.
- А Юлія Тимошенко підтримуватиме імпічмент Президента?
- В оточенні екс-прем▓єра є люди, які жадають від неї почати процедуру імпічменту Віктора Ющенка. Але в Україні немає критичної маси для здійснення цього, адже розчарування його політикою годі порівняти з масовими протестами проти колишнього президента Леоніда Кучми. Якщо нині в Україні почнуть утілювати радикальний сценарій імпічменту Президента Ющенка, то опозиція програє та позбудеться змоги перемогти на парламентських виборах▓2006. Розвиток радикального сценарію перебігу політичних процесів в Україні не вигідний Росії. Але він можливий, бо лідер СДПУ(о) Віктор Медведчук зберігає суттєвий вплив на низку ключових фігур адміністрації президента Російської Федерації. Однак Росії не вигідний демонічний образ Кремля як суб▓єкта, що намагається некоректними способами втручатися у внутрішньополітичні процеси в Україні.
- Чи може Україна економічно захистити свій суверенітет?
- Так, Україна спроможна бути незалежною державою, для цього має величезний економічний потенціал. Їй дісталися одні з найкращих підприємств, заводів колишнього СРСР. Але необхідно відмовитися від авантюризму на кшталт: від співпраці України з Росією нічого не залежить. А залежить багато чого. Насамперед економіки Росії й України, як і раніше, залишаються частинами єдиного індустріального простору, створеного в совєцькі роки. Наприклад, діяльність ВПК України неможлива без співпраці з російськими колегами. А гасло - уніфікація військової техніки й озброєнь із НАТО - це просто блеф. Альянс не зацікавлений у збереженні ВПК України. НАТО не потребує уламків цього постсовєцького комплексу. Суверенітет можна відстояти, але для цього необхідно проводити грамотну економічну політику.
- Чи може спікер Верховної Ради Володимир Литвин на парламентських виборах скласти конкуренцію Юлії Тимошенко та Вікторові Януковичу?
- Володимир Литвин, наскільки мені відомо, розчарований формуванням кабінету Юрія Єханурова. Він претендував на пару-трійку міністерських постів, але не одержав їх. Я не надто оптимістично ставлюся до виборчого блоку Володимира Литвина. У нього типово бюрократична партія, і для виборців України він не є ні першим, ні другим. 2006-го нинішній спікер не буде надто яскравою політичною фігурою.
- Чи є в Юлії Тимошенко традиційні політичні погляди? Вона правий, лівий політик чи ліберальний демократ?
- Вона - лівий соціаліст. Лібералом вона ніколи не була. Вона яскравий, харизматичний політик, сильний тактик, але слабкий стратег. У Юлії Володимирівни немає бачення розвитку України на довготермінову перспективу.
- Україною перекочується гігантський вал публікацій у ЗМІ щодо так званої "справи Георгія Гонґадзе". Чому ця тема стала головною в сучасній Україні?
- Я бачу трьох гравців, зацікавлених у розкручуванні цієї теми. Це сам Віктор Ющенко, який обіцяв Майдану розставити всі крапки над "і" в цій темній історії. Це Олександр Мороз - лідер українських соціалістів. Він бажає, щоб "справа Гонґадзе" була власністю Соціалістичної партії, її активом напередодні виборів▓2006. По-третє, це політичні сили, зацікавлені в дискредитації Володимира Литвина, оскільки всі впевнені, що розкриття вбивства виведе на спікера як на одного із замовників убивства. У політичній боротьбі з Литвином "справу Гонґадзе" використають за повною програмою впродовж усього періоду парламентської виборчої кампанії.
- Чому можливий політичний союз Віктора Януковича та Юлії Тимошенко?
- У них не різні електорати. Тимошенко на виборах представлятиме радикально ліві ідеї. Вона знайде чимало прихильників на Сході та Півдні країни. А Віктор Янукович... Його інтереси пов▓язані радше не з ідеями, а з інтересами його бізнес-партнерів, а не якогось міфічного електорату, який, як відомо, віддав йому на президентських виборах 44% своїх голосів. Гадаю, що співпраця цих політиків буде після виборів, а не раніше. Партія регіонів є не політичною силою, а політичною надбудовою великого бізнесу східного регіону України.
- Як сьогодні працює "російський фактор" у розвитку політичних процесів в Україні?
- Насамперед це проблема російської мови. Але я вважаю, що це внутрішня проблема України, а не Росії. Вона не є предметом російських інтересів в Україні. Треба пам▓ятати, що Україна - держава двомовна. Рано чи пізно російській нададуть офіційний статус, надто в тих регіонах, де традиційно російська мова переважає в спілкуванні людей. Російський фактор у розвитку політичних процесів в Україні - це ціни на газ.
- Чи стане Крим вільним політичним островом?
- Крим залишиться в складі України. Немає жодних потужних геополітичних імпульсів, які могли б витиснути Крим зі складу України. Нині, попри незначну питому вагу в електораті України, він є острівцем політичної пасіонарності. Наприклад, у Донецьку - жодної протестної масової активності. А місцеві донецькі політики стурбовані лише тим, як би якнайшвидше вийти з Партії регіонів і вступити до партії Ющенка чи Тимошенко, щоб застрахувати свій бізнес. Крим - єдина територія України, яка бореться за свої права.
Розмовляв
Віктор Тимошенко, Москва
