Дрогобицький НПК "Галичина" може змінити власника.
Наприкінці листопада міноритарні акціонери планують продати 34% своїх акцій. Орієнтовно продавці мають намір виручити за цей пакет 100 мільйонів доларів США.
Власне, офіційних даних про те, хто саме з акціонерів продає свої акції, обмаль. Однак експерти стверджують, що акцій хоче позбутися група "Приват" одного з найбагатших вітчизняних бізнесменів Ігоря Коломойського. НПК "Галичина" був (щоправда, говорити про це в минулому часі ще не варто) останнім нафтопереробним заводом, який належав лише українському капіталу, адже його спільно контролювали група "Приват", група "Континіум" і держава. Хоча четвертина акцій аж ніяк не дозволяла державі здійснювати менеджмент на "Галичині", що було прерогативою "Континіуму".
Наразі не відомо, хто саме зацікавився та викупить пакет акцій НПК "Галичина". Однак можна передбачити низку варіантів.
Цілком можливо, що викласти за пакет акцій 100 мільйонів доларів захоче держава в особі НАК "Нафтогаз", адже для створення вертикально інтегрованої нафтової компанії завод рівня НПК "Галичина" був би зовсім не зайвим. Окрім того, є ймовірність, що їх викупить група "Континіум" або ж російські чи інші закордонні компанії. На думку експертів, інтерес до дрогобицького підприємства виявляють такі великі компанії, як "Укрнафта", "ЛУКойл" і "ТНК-ВР".
Доки довкола заводу планують масштабні торги, він перебуває на масштабній реконструкції. Виробництво практично зупинили. До того ж, НПК не є високо рентабельним, оскільки глибина переробки нафти в ньому далека від європейської, відтак навіть після покупки потенційний інвестор муситиме вкласти чималенькі кошти в його модернізацію. Власне, капітальних ремонтів вимагає все устаткування заводу.
Як прокоментував газеті експерт нафтового ринку, редактор журналу "Нафта і газ" Олег Дорожовець, цілком реально, що викупити частку акцій захоче група "Континіум", аби отримати контрольний пакет.
Російські ж інвестори, на думку пана Дорожовця, навряд чи будуть дуже зацікавлені в придбанні заводу, оскільки він не є надто інвестиційно привабливим - доволі старий, на його модернізацію необхідно багато коштів. Що ж до державних структур, то, як переконаний пан Дорожовець, імовірність зацікавлення НАК "Нафтогаз" не є високою. Якщо держава й матиме намір формувати вертикально інтегровану нафтову компанію (ВІНК), то радше здійснюватиме це на базі Кременчуцького НПЗ, а не "Галичини".
Повернімося в недалеку історію. Наміри створити ВІНК активізувалися під час останньої кризи, пов▓язаної з різким подорожчання пального. Щоправда, нині ці розмови дещо вщухли. В ідеалі ВІНК дала б державі змогу контролювати ринок пального й убезпечила б від стихійного "зашкалювання" цін. Зрозуміло, ніхто не говорить про можливість продавати бензин за цінами, нижчими від світових, але уникати криз було б значно легше.
За словами народного депутата Олекси Гудими, члена Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради, "тепер про ідею ВІНК ніхто вже не говорить. Тим часом майже всі наші нафтові заводи перебувають під контролем російських інвесторів, і хоча б один варто залишити під контролем держави". Відтак, вважає пан Гудима, у держави є дві моделі, за якими вона може діяти, - щоправда, в кожному разі слід зважати на те, що пан Коломойський і група "Приват" мають повне право продати пакет акцій будь-кому.
Власне, акції можуть продати або французьким чи німецьким інвесторам, що, на думку парламентарія, було б майже оптимальним варіантом, або тій-таки групі "Континіум". Утім група "Приват" може також "продати акції сама собі, тобто "Укрнафті", яка фактично перебуває під контролем пана Коломойського", - зазначив О. Гудима. Хоча формальним власником "Укрнафти" є держава, яка володіє 50% плюс одною акцією "Укрнафти", все ж, переконаний нардеп, держава повинна призначити на "Укрнафту" своїх менеджерів, а не ставлеників "Привату".
Думка колеги пана Гудими по комісії, народного депутата Степана Гавриша, є дещо іншою. Він вважає цілком прийнятним, якби пакет акцій викупили російські компанії, які змогли б належним чином модернізувати завод. Як припускає пан Гавриш, група "Приват" має намір продати завод тому, що він не є достатньо рентабельним: насамперед не забезпечує достатньої глибини переробки нафти, до того ж призначений для переробки лише української нафти класу URALS.
Ідею формувати ВІНК, на думку пана Гавриша, нині ігнорують. "Наша влада наразі демонструє лише вміння будувати президентські палаци, але не нафтові компанії", - іронізує пан Гавриш. Та й загалом політика держави у сфері ПЕК його не задовольняє.
Тим часом стосунки між російськими компаніями та нашою державою в нафтогазовій сфері впродовж останніх місяців відчутно прохололи. Під час останньої нафтової кризи вже екс-прем▓єр-міністр Юлія Тимошенко звинуватила російських нафтотрейдерів у картельній змові, після чого дивним чином зупинилися на реконструкцію левова частка українських НПЗ із російськими інвестиціями. Не менш "теплі" стосунки - з газовиками та зі "зниклим" у підземних газосховищах України газом. Відтак, припускають експерти, російські компанії навряд чи дуже зацікавлені в купівлі акцій "Галичини". Тим паче, що пакет не контрольний. Та й Антимонопольний комітет нещодавно зробив підніжку російським нафтовим компаніям, визнавши "ТНК-BP-Україна" й "Укртатнафту" монополістами на паливному ринку.
Вікторія Бондарчук
