Індійські нафтопереробні компанії викупили мільйони барелів російської нафти після того, як США на місяць звільнили її з-під санкцій, пише Reuters.
За словами джерел агентства, компанія Reliance Industries Ltd, якій належить найбільший у світі нафтопереробний комплекс, придбала щонайменше 6 млн барелів нафти сорту Urals з постачанням у березні.
Разом з тим, вартість Urals майже не відрізнялася від котирувань на Brent, хоча до війни в Ірані російська нафта торгувалася з рекордними знижками.
Збільшення закупівель російської нафти Індією допомагає Росії зберігати нафтові доходи попри санкції, а це прямо впливає на фінансування війни проти України.
Індія - третій за величиною імпортер нафти у світі, зазвичай вона отримує близько 40% своєї нафти з Близького Сходу через Ормузьку протоку, що зараз фактично перекрита для танкерів.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Індія стала найбільшим імпортером російської сирої нафти, але у січні 2026-го індійські НПЗ почали скорочувати закупівлі під тиском США.
6 березня Управління контролю за іноземними активами (OFAC) при Міністерстві фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє Індії тимчасово купувати та приймати російську нафту, що вже завантажена на танкери й перебуває в морі.
Американський міністр фінансів Скотт Бессент пояснив, що рішення США покликане зменшити тиск, спричинений спробами Ірану "взяти глобальну енергетику в заручники" перекриттям Ормузької протоки, через яку проходить приблизно 20% світової нафти.
Раніше Reliance імпортувала російську нафту в межах довгострокової угоди з Роснєфтью обсягом 500 000 барелів на добу для свого нафтопереробного комплексу в штаті Гуджарат потужністю 1,4 млн барелів на добу.
Європейський Союз заявив, що з 21 січня не прийматиме паливо, вироблене на нафтопереробних заводах, які отримували або переробляли російську нафту протягом 60 днів до дати оформлення постачань.
Нафтопереробний комплекс Reliance складається з двох підприємств.
У компанії раніше пояснювали, що перероблятимуть нафту з Росії на підприємстві, орієнтованому на внутрішній ринок. Це дозволить компанії й надалі постачати паливо до ЄС із другого НПЗ, орієнтованого на експорт.
