Львівська газета: Війна і мер

13 февраля 2012, 11:16
 Политика Источник: Львівська Газета

Варіантів обмаль: або Садовий розпустить раду, або депутати вкажуть йому на двері

Жевріючий конфлікт між міським головою Львова Андрієм Садовим і депутатською більшістю, головною складовою якої є ВО «Свобода», таки перейшов у «гарячу фазу». Принаймні про це свідчать події, що з карколомною швидкістю розгортаються після новорічних свят. 

Починалося все з дуже банальних і життєвих питань, точніше спроби підлеглих мера провести транспортну реформу. Можна сперечатися, наскільки вдало було обрано для неї момент, однак те, що її не було підготовлено як слід, — факт. Зробивши перший крок — реформування маршрутної мережі, — її організатори так і не спромоглися здійснити наступний — запровадження електронного квитка. Підлеглі А. Садового відверто провалили й інформаційну складову транспортної реформи, хоча досі таких помилок Андрій Іванович не робив.  Далі конфлікт почав переходити у відкриту фазу.
  Якщо вдатися до ретроспективи, то суперечності між обома сторонами зародилися ще під час оголошення підсумків виборів, однак досі їх удавалось уникати. Так, були локальні конфлікти навколо певних питань, однак міський голова почувався доволі впевнено, маючи стабільно високий рейтинг. На користь пана Садового грало проведення в місті Євро-2012 — так чи інакше, але Київ мусив робити інвестиції в інфраструктуру столиці Галичини, тож тут швидкими темпами ремонтували дороги, реконструювали аеропорт, на околиці постав новий стадіон. Найбільшим клопотом Андрія Івановича було переконати городян, що все це відбувається завдяки його денним і нощним старанням. 
  Однак рано чи пізно треба показувати, а що ж ти, власне, можеш сам. Для пана Садового таким випробуванням стала транспортна схема. І якщо з Борисом Колесніковим йому якось вдавалося домовлятися-переконувати, то ситуація в міській раді ставала щораз напруженішою. Першим гучним залпом майбутніх баталій стала інформація про фальшивий диплом очільника управління освіти ЛМР Володимира Огури. Варто визнати: у принципі, міський голова зумів вийти практично сухим із води. Оперативно звільнив В. Огуру, організував перевірку дипломів підлеглих, знайшов підроблені документи в кількох рядових працівників, а також у заступника начальника земельного управління Ігоря Гуменчука…
  Відтак почалися «вуличні бої» — антиалкогольна кампанія тощо, — коли сторони випробовували одна одну на міцність, однак залишалася певна межа, яку не перетинали.
  Після 1 січня окрилені провалом транспортної реформи де­путати вирішили «пе­реділити» бюджет 2012 року, перекинувши 12 млн. грн. із фінансування управління «Адміністрація міського голови» на потреби освітян і медиків. І хоча обранці запевняли, що йдеться про кошти на канцелярське приладдя, насправді від цього вчинку повіяло дуже огидним популізмом. На практиці пересічні працівники цієї структури залишилися на «голій ставці» 900 грн., а отже, на межі виживання. Єдине, що їм за­лишилося, — подати в суд, аби той зупинив чинність ухвали. У місті почалася боротьба між «генієм піару» та популістами.
  Ключовим у цій історії є наступний крок А. Садового. Під час пере­вірок дипломів про вищу освіту виникли проблеми в секретаря міської ради Василя Павлюка. Раніше пан Павлюк декларував, що він — випускник Львівського торгово-економічного інституту, однак згодом заявив, що 2011 ро­ку закінчив Луцький інститут розвитку людини, здобувши повну вищу освіту за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність». Ця війна проти В. Павлюка має далекоглядний задум — саме секретар міської ради в разі відставки мера виконує його обов’язки. Отже, скомпрометувавши секретаря, можна поставити під сумнів легітимність міської влади в разі відходу А. Садового від керма. 
  Тепер усе стало на свої місця. За інформацією «Газети» з депутатських джерел, нині між сторонами конфлікту розпочалася «війна на виснаження». Якщо раніше Андрій Іванович намагався гасити суперечки з радою, то тепер свідомо йде на загострення. Про це свідчить велика кількість судових позовів із боку міського голови або інших структур чи осіб на ухвали ЛМР. Коли таких позовів збереться достатньо, то мер може звернутися до одного чи кількох депутатів Верховної Ради, щоб ті ініціювали розпуск ЛМР. Щоправда, домогтися цього йому буде дуже складно. Проте в кожному разі репутацію ймовірного «місцеблюстителя» Василя Павлюка вже підмочено. 
  Натомість опоненти пана Садового — ВО «Свобода» — у кардинально іншій ситуації. Досі свободівці не були зацікавлені у відставці Андрія Івановича принаймні тому, що громада це не сприйняла б. Однак зниження його рейтингу після 1 січня можуть підштовхнути свободівців до ініціювання відставки міського голови. Організувати її буде зовсім нескладно — достатньо заручитися підтримкою лише однієї-двох невеликих фракцій. 
  Варіант одночасної відставки мера та розпуску міської ради є малоймовірним. Джерела «Газети» вважають, що спочатку знімуть із посади А. Садового.
  Цікаво інше — за нашими даними, Андрій Іванович не має особ­ливого бажання балотуватись у Верховну Раду. Натомість думає про дострокові вибори міської ради. У такому разі «Свобода» вже не матиме однозначної переваги, тож пан Садовий повернеться до комфортного для себе розкладу невеликих фракцій. От тільки проблема: щойно він зініціює процедуру розпуску ЛМР, «Свобода» відразу відправить його у відставку.
Источник: Львівська Газета