Наталка Понуркевич
Віктор Пинзеник (zik)Про досягнення та прорахунки в українській економіці в п▓ятницю громаді Львова розповідав Віктор Пинзеник. І хоча його приїзд мав радше політичний, ніж урядовий характер, міністр відповів на декілька запитань зі своєї професійної сфери.
- Пане Вікторе, точиться багато суперечок довкола новоствореного газового СП. Ваша думка як фахівця: яким чином діяльність "УкрГаз-Енерго" позначиться на економіці держави?
- Ми не володіємо точною інформацією про умови створення газового спільного підприємства. Зізнаюся - не бачив остаточного варіанта угоди. Хочу зауважити, що Міністерство фінансів цікавила не стільки ціна на паливо, скільки її прив▓язка до транзиту. Бо ціна газу має безпосередній стосунок до ставки на транзит. Хочу вам нагадати, що 7,5 млрд. кубометрів газу використовують на сам процес "прокачки" голубого палива. Власне, мене турбує, чи в остаточному варіанті угоди згадано про ці 7,5 млрд. газу. Судячи з повідомлень, контракт підписали нібито на п▓ять років. І там фігурує ціна 95 доларів за тисячу метрів кубічних. Проте, з погляду Міністерства фінансів, тут є певні проблеми.
- Можна пояснити споживачам газу, в чому ж ці проблеми криються?
- По-перше, "РосУкрЕнерго" не має газу. Це лишень посередник. Відтак ця угода не є настільки надійною, щоб країна відчувала себе спокійно і з погляду балансу газу, і з погляду ціни на нього.
- Чому Віктор Пинзеник як міністр фінансів "не зіграв свою скрипку" в підписанні газової угоди? Як відомо, на час підписання документів із "РосУкрЕнерго" ви були у відпустці?
- А звідки мені було знати про нюанси переговорів? Я за тиждень до того написав заяву й пішов у відпустку.
До речі, це було після першого числа, а газову угоду, як відомо, мали підписати до цього терміну. Міністерство фінансів (залежно від того, що нам надавали) робило свої висновки.
- Заборона ввезення в Росію українського м▓яса та молока матиме значні негативні наслідки для економіки держави?
- Експортуємо в Росію молочних продуктів на суму близько 500 мільйонів доларів на рік. І це не маленькі цифри. Рішення Росії зачіпає інтереси десятків вітчизняних підприємців. Уявіть, приблизно мільйон тонн українського молока йшло у тій чи іншій формі на експорт до Росії. Мені було б приємно почути міжнародну реакцію на це питання, адже позиція Росії не має економічної природи. Такі речі не є позитивом у стосунках сусідніх держав. Це ж б▓є по економіці. Причому не тільки по нашій, а й по російській.
- Ширяться чутки про значні коливання курсу долара. Наскільки це правдива інформація?
- Не бачу жодних загроз для того, щоб усерйоз говорити про значні коливання курсу долара. Зрозумійте, що він нічим не відрізняється від будь-якого іншого товару на українському ринку. І курс долара залежить від співвідношення попиту та пропозиції. Платіжний баланс України цього року, за нашими оцінками, буде позитивним. Завжди мали позитивне сальдо з капітальних операцій. Відповідно, нині не бачимо якихось загрозливих тенденцій для курсу долара.
- Які дії Міністерства фінансів зараховуєте до минулорічних досягнень?
- Торік валютний фонд дав надзвичайно негативний офіційний висновок щодо бюджету. Ця позиція не була публічною. Фахівці валютного фонду з подивом дивилися на міністра фінансів, який поставив підпис під бюджетом, котрий передбачав збільшення удвічі ПДВ за рік. А нині можу вам сказати, що лише за 2005-й ми зібрали ПДВ у такому обсязі, як за попередні два роки. Даруйте, навіть більше. Звідки ми взяли такі показники? Обмежили можливості крадіжок. Хочу також наголосити, що, порівняно із "хваленим" бюджетом-2004 року, в нас доходи виросли на 63%. Було закрито багато "лівих", корумпованих схем. Нам удалося затулити чимало дірок. Митниця дала приріст доходів 75%. Такого росту Україна не повторить ніколи. У сфері приватизації також феноменальний прогрес. Уся приватизація в незалежній Україні дала 14 мільярдів гривень надходжень до бюджету. Все, що продали до минулого року, становило саме таку суму. Приватизація лише "Криворіжсталі" дала 24 мільярди. Завдяки чому? Та завдяки прозорим процедурам. Ще приклад: у Львові свого часу було дуже поширеним страхування від падіння метеоритів або від цунамі. Бо у Львові ж дуже часто буває цунамі! Банально кажучи - це просто одна з форм утечі від оподаткування. Тепер вона відома, нею вже не так просто скористатися.
- Які плани міністра фінансів на рік, що розпочався?
- Можливо, ви чули нові ініціативи нашого міністерства. Нині починаємо новий етап боротьби з контрабандою. От буквального минулого тижня мав розмову з колегою із Польщі. Завдяки співпраці розпочнемо черговий етап викорінення способів викрадання коштів. Я не знаю, чи вдасться втілити мій задум у Львові, проте в Луцьку вже практикують публічні звіти щодо бюджету міста. Публічний звіт зобов▓язана робити й міська рада, й районні, й обласні. Це повинні робити всі головні розпорядники скарбниці. Проте я наголошую, що це мусить бути звіт не перед депутатами, а перед суспільством, перед вами. І потрібне розшифрування всіх видатків. Тобто чиновник має відповісти, чому він витратив конкретну суму грошей щодо конкретної статті бюджету. Як на мене, це прекрасний інструмент запобігання зловживанням і корупції. Надіслав запити в наші посольства в багатьох країнах - дайте нам статистику імпорту-експорту, ми звіримо її з українською. Я озвучу її. Впевнений - дисбаланс буде великим. Беремо випадкові дані за будь-які десять днів і просимо поляків надати нам інформацію про митне оформлення та звіряємо з українськими. Ми готові надати таку інформацію Польщі. Думаю, що знайдемо багато сюрпризів, бо загальна статистика показує великі дисбаланси в експорті й імпорті товарів.
