Розмова із Зеновієм Гузаром, першим заступником голови Луганської ОДА
Призначення Зеновія Гузара на посаду заступника голови Луганської ОДА з гуманітарних питань стало, безперечно, топ-подією на Львівщині в червні. Поки ж наш земляк переступив ще одну сходинку - обійняв посаду першого заступника губернатора Луганщини, громадськість нашого міста губилась у здогадках, яким чином головний лікар 8-ї лікарні зміг потрапити на Схід, ще й на таку високу посаду. Сам пан Гузар після призначення пообіцяв, що спробує бути для Луганська таким собі "свіжим вітром із Заходу".
Відтак у п▓ятницю Зеновій Гузар узяв участь у "круглому столі" "Газети", під час якого спробував відповісти на запитання журналістів. Левова частка з них стосувалася можливості повернення пана Гузара до Львова. Адже нині його кандидатуру, за інформацією "Газети", розглядають як потенційного першого заступника міського голови.
"У луганчан історична пам▓ять сягає щонайдалі 1917 року"
- Пане Зеновію, часто говорять про відмінності між Сходом і Заходом. От ви особисто працювали і там, і там - для вас у чому основна відмінність?
- Знаєте, ми якось маємо відчуття свого минулого з часів Данила Галицького, із часів Київської Русі. Однак так склалося, що в більшості луганчан є відчуття 1917-го, 1939 року, часом у чомусь "штрихово" їхня історична пам▓ять може зачепити епоху Єкатєріни ІІ. Але повернення до коріння, до минулого відбувається дуже складно. А якщо врахувати духовний момент, то до 1917 року на Луганщині було близько 500 церков, 1990 року - лише кілька десятків. Зокрема, в самому Луганську є аж одна, маленька й дерев▓яна. Знищили все. Нині це відбудовують, але відновлення споруд не означає відновлення духовності, морального обов▓язку. Це серйозна проблема.
Здебільшого на Луганщині є церкви Московського патріархату. І коли на День незалежності вперше провели екуменічне Богослужіння, в якому взяли участь представники всіх конфесій - і представники Православної Церкви Київського патріархату, і Московського патріархату, і греко-католики, і римо-католики, і баптисти, і свідки Єгови, то це була дуже знаменна для Луганська подія. А за місяць до того казали, що такого не буде ніколи.
Ще ось що можна сказати: коли перед Днем Конституції з будівлі обласної адміністрації й обласної ради зняли символіку тоталітарної держави та встановили на ній тризуби, то шановний голова обласної ради Віктор Тихонов написав документ, у якому просив "прєкратіть ето хуліганство". А от буквально в п▓ятницю, день перед тим, як їхав сюди, на сесії обласної ради він почав промову словами, мовляв, "до влади рвуться ті, хто вдягнув помаранчеві краватки на другий день після перевороту". Тобто нічого не змінилося - і такий посадовець, як голова обласної ради, офіційно на сесії заявляє "після перевороту" - тобто для нього це не вибори, а переворот. І дуже гірко, що це прозвучало другого дня після підписання меморандуму між Ющенком і Януковичем. Але мусимо сприймати все так, як воно є.
- А як луганчани відреагували на підписання меморандуму між Ющенком і Януковичем?
- Ті сили, які оцінюють вибори як переворот, сприйняли це за перемогу. Продержавницькі, демократичні - з певною гіркотою, тому що цей документ виправдовує людей, які фальсифікували вибори, порушували закон, спричинилися до розгулу контрабанди. І от, власне, це речі, які вчинили певні посадові особи - і нині вони сприймають меморандум як прощення. Але не зло є найстрашнішим - непокаране зло зумовлює бажання робити зло далі.
"Кого болить Україна, сприйняли моє призначення з радістю"
- Ваше несподіване призначення досі викликає низку питань. Які ж риси повинні бути притаманні львів▓янинові, керівнику лікарні, щоб він став першим заступником голови облдержадміністрації?
- Я на посаду заступника голови ОДА пройшов після семи років державної служби - начальника управління охорони здоров▓я Львівської міської ради, заступника директора департаменту гуманітарної та соціальної політики. Тричі мене обирали депутатом Львівської міської ради, я є секретарем бюджетної комісії. Тому формулювати проблему "із посади головного лікаря перейти на посаду заступника голови облдержадміністрації" - то не зовсім коректно. Як мене сприймають? От газета "Время Донбасса". Я маю велику сатисфакцію, що навіть це видання інтерв▓ю зі мною робить українською мовою. Так, спілкуюся лише українською, хоча володію і російською, після інституту працював і в Амурській, і в Читинській областях, не маю ні найменших проблем із мовою.
Як ставляться до мене особисто? Ті люди, яким болить Україна, сприйняли моє призначення з радістю, зрештою, багатьох із них уже знав, ще з виборів. Ті, кому ненависний Ющенко, - дуже негативно. Частині людей байдуже, їх більше цікавлять їхні соціальні проблеми. А якщо врахувати, що там така патерналістська ментальність - хтось комусь щось винен, то є такі феноменальні речі, що до мене приходить жінка на прийом, бо в неї не так працює кабельне телебачення.
Та й не треба забувати, що маю багато знайомих у Луганську - власне, це вже моя третя поїздка в це місто. Був там 1991 року, коли відбувалися перші вибори, - понад місяць виконував функції довіреної особи В. Чорновола. Вдруге приїхав на вибори президента 2004 року.
- Усе-таки від кого вийшла пропозиція щодо вашого призначення?
- Такі пропозиції йдуть за процедурою - від секретаріату Президента. Ба більше, якщо таку пропозицію акцептують, то впродовж місяця-двох відбувається погодження всіх документів.
Користаючи увагою всіх мас-медіа, звертаюся до всіх львів▓ян, галичан: на Сході, зокрема в Луганській області, дуже потрібні нормальні державницькі люди. Я всіх запрошую. Нині запрошую абстрактно, хоча були конкретні пропозиції тим чи іншим людям у Львові на посади голів районних адміністрацій. Наразі ніхто не згодився. В тому числі такі пропозиції були й декільком депутатам Львівської міської ради - пропонував посади начальника управління промисловості, начальника управління соціального захисту - ті посади, які вакантні досі. Трошки замало, мабуть, ентузіазму у львів▓ян.
- Як вони пояснювали свою відмову?
- Або казали: "Ще подумаємо" - або те чи інше. Проте зараз, коли вже відбулися події у Львівській міській раді, то люди, яким я пропонував, будуть себе шукати в коридорах Ратуші - можливо, це з тим і пов▓язано.
"Нині у Львові нагнітають ситуацію"
- Повернімося до Львова. Як ви особисто оцінюєте останні події в міській раді, зокрема відставку мера?
- Радий, що мій приїзд збігся з такими приємними подіями. Бо як тут сміялися деякі колеги: "Як копицю підпалити, то не було кому". Ви ж пам▓ятаєте, що я був одним із небагатьох депутатів, хто належав до офіційних ворогів Любомира Костянтиновича Буняка, нарівні з багатьма журналістами. Мені було приємно себе чути в оточенні журналістів і кваліфікованих депутатів Верховної Ради. Тепер маю сатисфакцію.
- А назавжди до Львова повернутися не хочете? Адже подейкують, що вам запропонували посаду в міській раді...
- Враховуючі ваші пропозиції, наступного тижня приїду на економічний форум. Хочу, щоб співпраця була не лише в культурному, а й в економічному, бізнесовому вимірі, адже це найцікавіші зв▓язки, які можуть бути. Наприклад, ми веземо цікавий проект щодо альтернативної мережі заправних станцій. На Луганщині працюють заправки лише ТНК і дочірніх компаній, тому коли навесні Лисичанський НПЗ зупинили на ремонт, то мали величезні проблеми з пальним. Якщо знайдеться інвестор - чи закордонний, чи наш рідний WOG, то була б добра співпраця і для львів▓ян, і для луганчан.
- Очевидно, ви як член НРУ проводите якусь пропагандистську роботу. Які на Луганщині "розклади" щодо підтримки політичних сил?
- Перед тими всіма подіями, які сталися, - відставка уряду, інших посадових осіб, були приблизно такі цифри: 33 відсотки підтримували Партію регіонів, до десяти - комуністів. П▓ять-сім відсотків мали соціалісти та Вітренко. Десь у межах семи коливається популярність "НУ", п▓ять відсотків - показник БЮТ. Інші національно свідомі партії, як Рух, мають у межах відсотка. ПППУ - чотири відсотки. Але це всі цифри, які були перед подіями в уряді. Нині ставлення змінилося не на користь державницьких сил. Популярність Президента зменшилася.
А щодо роз▓яснювальної роботи... Тут очевидна недостача нормальної інформації. Наприклад, можуть піти до церкви й поставити свічку до ікони Ніколая ІІ та його невинно убієнної родини, а далі вийти з храму та покласти квіти Лєніну. Це ніби роздвоєння особистості - однаково шанувати і жертву, і ката. Так цих людей за 70 років терористичної влади сформували, і такими вони є.
- Повернімось, однак, до Львова. Нині існують проблеми з початком опалювального сезону. Свого часу Любомир Буняк, маючи певні зв▓язки в НАК "Нафтогаз", міг допомагати підписати контракти. Чи не невчасно "пішли" міського голову?
- Думаю, що не повинно бути якихось проблем. Можу нагадати вам зимовий період 2002-2003, коли три з половиною мільйона, які мали піти в НАК "Нафтогаз" як оплата за газ, скерували за векселями в приватну фірму "Конкордія". Там їх "крутили" три тижні, збагачуючи того, хто дав грошам змогу "крутитися". Те ж, що говорять нині, - це просто нагнітання ситуації, щоб показати, як воно важко - спершу створити героїчні труднощі, потім їх перебороти. З іншого боку, вже жовтень. Якщо у владі така ситуація, що відхід однієї людини ставить місто перед катастрофою, то в мене виникає запитання - чи була три роки в місті влада, чи була команда? Чи інші посадові особи відповідали за свою роботу?
- Чи маєте інформацію про тих заступників, які можуть піти разом із міським головою?
- Не знаю про це. Бачив, що коли депутати проголосували за відставку і мер вийшов із зали, то його супроводжували лише журналісти, жоден із заступників навіть не поворухнувся у своєму кріслі. Можливо, вони висловлювали свою підтримку, але я того не бачив. Щодо заступників, то першому заступникові Кравціву декілька років поспіль сесія виносила оцінку "незадовільно". Стосовно ж виконкому загалом, то ми ж відправили його у відставку. Зрозуміло, перебування чи неперебування на посадах тих чи інших людей є під великим знаком питання, тому що оцінку їм дали ще до відставки Любомира Костянтиновича. Переконаний, що вони навряд чи настільки різко поміняли якість і стиль своєї роботи, щоб депутати змінили оцінку.
"Я повернуся до Львова на рівноцінну посаду"
- На яку посаду ви повернулися б до Львова?
- Можу сказати одне - на рівноцінну посаду.
- Якщо говорити про менш приємні питання, то вам, безперечно, відомо, що на вас у Львові шукали компромат...
- Декілька журналістів були в міському архіві, розпитували мою дружину, випитували на колишній роботі, вдома, в сусідів, у тещі, біля мами, у 8-й лікарні, 2-й поліклініці, міській раді, управлінні охорони здоров▓я... Поміркуймо разом. Тут сидить десяток журналістів. Раптом троє з них збираються і їдуть у Луганськ щось там шукати. Таке буває без причин? Звісно, що ні. Хтось має найняти цих журналістів і відправити їх туди з певним завданням. Воно було просте - нашукати якийсь компромат, негатив. Навіть нині спілкувався з людьми у Львові, то, властиво, вони коментують так: це був не збір об▓єктивної інформації, а на кшталт "ви скажіть щось погане". Я розцінюю це таким чином: якби припинилась негативна інформація, то я міг би забирати речі та їхати з Луганська. Ніхто не копає мертвого собаки. Отже, моя робота приносить користь, і ті люди, які є ворогами України, Президента, які ненавидять державу, лютують від моєї роботи і готові зробити будь-що, щоб дискредитувати мене як політичну фігуру.
- А все-таки, де відчуваєте себе більш потрібним - у Львові чи в Луганську?
- Я є державним службовцем. І цим усе сказано. Не можу сьогодні піти звідти і прийти туди - є поняття роботи. Якщо буду потрібен там, працюватиму там. Якщо щиро, то вважаю, що потрібніший у Луганську. Можу сказати: державу потрібно будувати не лише в межах нашого Гайд-парку чи клумби. Була абсолютно нормальна політика, що люди після закінчення інституту працювали в інших місцях.
Підготувала
Вікторія Бондарчук
