Фатальна жінка Віктора Ющенка

(Семен УЛЬЯНИЧ)

Тимошенко готують роль Вітренко

Гарячий подих Юлії Володимирівни у потилицю Віктора Андрійовича, додаватиме лідерові "Нашої України" трохи політичного адреналіну. Бо Ющенко - то такий Герцен, будити якого декабристи повинні щоранку

У передноворічній метушні та післясвятковому похміллі ледве не загубилися результати низки підсумкових соціологічних досліджень. Така ж лиха доля мало не спіткала й сенсаційні рейтинги Володимира Полохала. Із них випливає, що Юлія Володимирівна Тимошенко - без п'яти хвилин Президент України. "Якби вибори відбулися наступної неділі", то за неї проголосувало б 14,1% активного електорату - тобто від березневих виборів кількість прихильників "залізної леді" збільшилася ледь не вдвічі. А от Ющенко з поточними 21,2% та Симоненко з 16,2%, виходить, втратили приблизно по 3%. І якби хтось із цих двох з якогось дива не взяв би участі у виборах, то більшість прихильників переметнулися б до Ю.В. Вона, як стверджує Полохало, отримала б 18% електорату Петра Миколайовича та аж 63% - Віктора Андрійовича.

Не відомо, як зараз, але під час парламентських виборів Полохало працював з пані Юлею - і, можливо, саме через це президентський рейтинг Тимошенко вдається йому таким високим, порівняно з даними інших соціологів и політологів. Так, Центр ім. Разумкова "дає" їй 6,3%, а Микола Томенко - 7,1%.

Однак зробив дамі приємне й Ілько Кучерів. Очолювані ним "Демократичні ініціативи" вказують на стрімке зростання довіри українців до Юлії Тимошенко. За цим показником (18%), вона на цілий відсоток випередила Петра Симоненка й поступається лише Ющенкові. Баланс довіри-недовіри до Тимошенко за 2002 рік "істотно покращився" (від -56% - до -32%), а за останній місяць - "істотно поліпшився" (від -41% - до -32%). Може, далася взнаки тверда позиція Юлії Тимошенко під час грудневої кризи в парламенті. А мо', й просто перепили... на Новий рік. Отже, в хаті є первак.

Та незалежно від об'єктивності чи суб'єктивності зазначених рейтингів, Юлія Володимирівна не без задоволення заходилася ними оперувати, до того ж - свідомо чи не задумуючись - плутала такі поняття, як рівень довіри та президентський рейтинг, які не суть одне й те ж. А Олександр Турчинов, права рука Тимошенко, натхненний соціологами, вже навіть поділив шкіру ще невбитого ведмедя. Пан Олександр оголосив ціну, за яку Юлія Володимирівна готова поступитися шалено високим рейтингом на користь Віктора Андрійовича: Ющенко - Президент, Тимошенко - прем'єр-міністр, Мороз - Голова Верховної Ради.

Й хоч Тимошенко заочно звернулася до Ющенка із закликом не дратуватися зростанню її рейтингу, в "Нашій Україні", схоже, вже хвилюються. "Саме участь Тимошенко у президентській кампанії, - прогнозує народний депутат Микола Томенко, - буде найбільше використовувати влада, й робитиме все, щоб вона зайняла четверте місце, "допомігши" Ющенку зайняти третє. Тимошенко повинна це розуміти. "Ідеальний" варіант від влади читається просто: Петро Симоненко проти єдиного представника від влади. А потім ще виставити чоловік десять, Юлію Тимошенко в тому числі, які б обрізали електорат навколо Ющенка, і зробити його третім".

Що ж, Томенко має рацію, хоч і зауважує, що зазначену заяву зробив випадково, у контексті прес-конференції, присвяченої значною мірою майбутнім президентським виборам. З бажаним наступником справи у Президента складні. Будь-хто, висунутий Банковою на цю роль, вестиме кампанію під постійною загрозою невиходу у другий тур. Тому дроблення електорату Ющенка, безумовно, стане одним зі стратегічних напрямів передвиборної кампанії.

Отож, досить ймовірно, що саме Тимошенко вирішуватиме, хто стане наступним Президентом - кандидат Х. від влади чи Віктор Ющенко. Безумовно, на сьогодні вона є найсильнішим антиющенківським інструментом (після самого Ющенка). Від цього політична вага "залізної" леді зростає як у її стосунках зі владою, так і з НУ.

На цьому тлі як превентивний захід виглядає декларація Юрія Костенка, голови УНР, щойно перейменованого в Народну партію, та Анатолія Матвієнка про намір створити спільну партію. Виявилось, що чотири депутати від матвієнківського "Собору", залишаючись поки що у БЮТ, готові у будь-який час скакнути в гречку. Однак джерела ПіКу стверджують, що за цю витівку Костенко отримав добрячого прочухана від Ющенка, у плани якого сварка з Тимошенко не входить. Натомість, Віктор Андрійович розраховує, що вона підтримає "єдиного кандидата" на виборах 2004 року".

Тимошенко у свою чергу заявляє про готовність поступитися амбіціями, а Турчинову від неї, кажуть, влетіло за дочасний та недоречний торг.

Мороз тим часом заявив, що тему єдиного кандидата від опозиції "штучно культивують" політтехнологи, які підтримують Адміністрацію Президента й самого Президента і таким чином намагаються зламати єдність опозиції та координацію її дій. Неначе на підтвердження слів Мороза, тема щораз вищого рейтингу Тимошенко та проблематичності висунення єдиного кандидата від опозиції розкручується деякими пропрезидентськими ЗМІ. Кондові піарщики чи то з Москви, чи то з Києва видають бажане за дійсне так, що всі щітки знати.

Водночас розпускаються чутки, нібито Ю.В. вже продала душу "дияволам" з Банкової. Ціна - незняття своєї кандидатури в першому турі в обмін на свободу. Варто зазначити, що такі плітки з'являються вже далебі не вперше, й вони мають на меті підірвати довіру до Тимошенко з боку партнерів по опозиції та дискредитувати її в очах радикального електорату.

Втім, у влади немає особливої потреби вступати у гендель з Юлією Володимирівною, коли набагато простіше та ефективніше впливати на її настрої через маніпулятивні технології, відверту брехню та гру на амбіціях. Найсвіжіший приклад - оприлюднення нібито списку посад в Адміністрації Президента Ющенка, в якому місце прем'єра відводиться Петрові Порошенку - отака відповідь на пропозицію Турчинова.

Таких провокацій попереду - безліч, як і соціологічних опитувань з різким зростанням рейтингу Юлії Володимирівни. Вже зараз дехто з політичних союзників Тимошенко переконаний в тому, що вона взагалі може виграти вибори. На цьому тлі деякі опозиціонери у приватних розмовах висловлюють припущення, що вона у будь-якому разі піде на вибори самостійно й об'єктивно зіграє при Ющенку таку ж роль, яку Наталія Вітренко відіграла у президентській кампанії Олександра Мороза.

Для Ющенка це, можливо, й непогано. Гарячий подих Юлії Володимирівни, відчутний у потилицю, додаватиме йому трохи політичного адреналіну. Бо Ющенко - то такий Герцен, будити якого декабристи мають щоранку.

По-друге, у нього має бути сильний дублер. От сам Томенко прогнозує, що Ющенка можуть під будь-яким приводом зняти з дистанції. Або прибрати якимось іншим чином - тут розгортається така гра, що варта свічок.

Навіть через це Юлії Володимирівні було б передчасно вже зараз записуватись у команду Ющенка. Вона повинна й далі продовжувати власну розкрутку. При цьому, зрозуміло, вона піддаватиметься психологічному тискові не тільки з боку президентського табору, але й з боку "Нашої України". Чим ближче до виборів, тим більше зростатимуть підозри у зрадницьких намірах, які все частіше виливатимуться на сторінки ЗМІ.

Поспішати в пристяжні конячки до оглобель корінного Ющенка не варто й з урахуванням того, що він сам ще не визначився зі власним позиціюванням. Чи вириватиме він владу у кучмістів в тяжкій передвиборній борні, чи ж з опорою на частину пропрезидентських сил завоює довіру Кучми й отримає владу з його рук в обмін на гарантії. Судячи з деяких останніх заяв Ющенка, він готовий балотуватися одразу від усіх - за винятком хіба що СДПУ(о).

Насторожують і шапкозакидацькі настрої, що панують в оточенні Ющенка. "Нашоукраїнці" так часто переконують публіку в неминучому президентстві Віктора Андрійовича, що вже й самі в таке повірили. Їх тішить, що вже років зо три Ющенко залишається найпопулярнішим вітчизняним політиком, і рейтинг його не падає. З одного боку, це справді свідчить про стійкість прихильників. Але з іншого, не чути, щоб хтось з ющенківців бив на сполох через те, що він вже два роки як по замкнутому колу бігає на позначці у 25%, що означає вичерпаність електорату й відсутність резерву. А для перемоги на виборах потрібно вдвічі більше. Жодне соціологічне опитування поки що не свідчить про здатність Ющенка здолати Симоненка у другому турі. Тим більше, що до того, поки цей другий тур настане, з Ющенка намалюють такий образ бандерівця-зарізяки, що здригнеться вся Лівобережна Україна, а не тільки Крим з Донбасом. А там і без того, щоб показати рейтинг Ющенка, пальців треба не більше, ніж для дулі. Однак Віктор Андрійович практично не робить нічого, щоб підвищити свою популярність на півдні та сході, й замість того, щоб агітувати серед донецьких вуглярів, дніпропетровських металургів та одеських докерів - мандрує західними столицями.

І це в той час, коли опозиційна трійка вирушає в агітаційний тур реґіонами, сподіваючись підняти людей на весняну серію акції "Повстань, Україно!". Віра декого з трійки, що й досі є шанс змусити Леоніда Кучму піти достроково, утримує цю структуру від розпаду. І лише після того, як до початку літа стане остаточно зрозуміло, що вибори відбудуться у плановий час, слід очікувати переформатування опозиції у дві колони - КПУ та НУ-БЮТ-СПУ. Зрозуміло, що у комуністів буде свій претендент. Щодо другої колони, то всі шанси її очолити є у Ющенка - якщо доти він не вступить до парламентської більшості.