Розбірки "за власність" тривають,
і кінця-краю їм не видно
Преса не вирішує, хто правий і хто винуватий
у конфлікті - це компетенція суду.
Судова машина в Україні працює повільно, процес нерідко зациклюється.
І кого найбільше шкода,
то це простих людей...
Нещодавно до редакції ПіКу надійшов лист про тривалий жорсткий конфлікт, що виник навколо ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат": чернівчани сподіваються, що через всеукраїнські ЗМІ їх почує вся країна. Втім, вислухавши представників обох конфліктних сторін, я зрозумів: не все так просто в цій історії, яка нагадує чи то детектив, де немає позитивних героїв, чи то давню байку. Отже...
Теза. Чернівецька версія
У місті Чернівцях з-поміж багатьох інших підприємств працював завод N1 ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат". Працював рівно, спокійно, забезпечував чернівчан та гостей "буковинської столиці" смачним запашним хлібом. Керував ВАТ голова правління Анатолій Загороднюк - добрий господар, знавець хлібопекарської справи. І він сам, і Товариство із заводом були в пошані й на місцевому рівні, мер Чернівців пишався хлібним господарством, не мав ні до кого жодних претензій... і так далі, і таке інше.
Отже, все було гаразд, як раптом чернівчан спіткало нечуване лихо: з далекого стольного міста Києва налетіло чорним вихором Закрите акціонерне товариство "Укрзернопром", очолюване вихідцем із Росії Антоном Шишкіним, скупило на ринку контрольний пакет (51%) акцій ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" - і нумо хазяйнувати на свій розсуд! Чого тільки не робили столичні "варяги": хлібозавод за підтримки "Беркута" й місцевої міліції штурмом брали, двері кабінету голови правління (що перебував у відпустці) ламали, свого "намісника" у начальницьке крісло саджали, народ з роботи звільняли, протести мера ігнорували...
Вершиною агресії стало взяття Анатолія Загороднюка під варту, причому світить бідоласі суворе покарання за те, що робиться "в особливо великих розмірах". Але, звісно, все це підступні інтриги заможників із ЗАТ "Укрзернопром" - всі знають, що "засудити" у нас можуть будь-кого і будь за що, аби заплатили добряче... А поки голова правління сидить у холодній, свавільні опоненти можуть безкарно розтягти весь хлібозавод...
Звісно, добродія Загороднюка дуже шкода. Якби не одне "але": справді, ЗАТ "Укрзернопром" купив вищезгаданий контрольний пакет акцій на вторинному ринку - тож (перепрошую!) якого дідька було викидати туди 51% акцій або допускати, щоб вони там опинилися?! Фактично, чернівчани тепер і страждають саме через цей клятий прокол.
Антитеза. Київська версія
Проте зі столиці все вбачається трохи в іншому світлі. Судіть самі. Отже...
Було собі таке Закрите акціонерне товариство "Укрзернопром", наприкінці 1998 р. засноване банком "Аваль" та компанією "UP - Укр-Петролеум" (з останньою ЗАТ і досі поділяє двоповерховий особнячок). Звісно, вертикально-інтегрованому холдингу все одно, що роблять його структурні одиниці: торгують нафтою, хлібом, вугіллям, металом, надають послуги - все єдино, аби в компанії прибутки були! І чим більші, тим краще.
Тож коли випала нагода придбати на вторинному ринку цінних паперів 51% акцій ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат", відповідальні працівники холдингу порадилися між собою, оцінили усі ризики, прикинули плюси й мінуси фінансової операції та й вирішили - купувати! Далі діяли так, як і належить діяти в ринкових умовах власникам контрольного пакета: почали контролювати процес. Насамперед, чернівчанам запропонували або викупити в "киян" контрольний пакет (звісно, не без вигоди для себе), або ж навпаки продати "киянам" частину пакета блокуючого.
Одержавши негативну відповідь, ЗАТ "Укрзернопром" вдався до перерахованих вище "бойових дій". А також паралельно навів лад на хлібозаводі, поліпшив якість продукції завдяки підвищенню сортності борошна. А додатково ще й викрив підступні дії мера Чернівців, котрий буцімто вступив у таємну змову зі старим "злочинним" керівництвом ВАТ заради контролю над фінансовими потоками...
Звісно, все це дуже добре і дуже шляхетно, а майстерність дій холдингу заслуговує найвищої оцінки. (Зрештою, нещодавно Антон Шишкін справді був удостоєний ордена "За заслуги" ІІІ ст.) Якби не одне "але": найперший, кому керівництво холдингу запропонувало співпрацю після придбання контрольного пакета акцій, був Анатолій Загороднюк. На "крадія N1" він перетворився, лише відмовившись коритися "киянам". То виходить, якби не конфлікт, власники контрольного пакета спокійно співіснували б зі злочинцем?! Скажи, хто твій товариш... і так далі.
Сила. А хто ж сильніший?..
Мас-медіа не мають права вирішувати, хто має рацію, а хто не має - це привілей винятково судової інстанції. Зараз ТОВ "Буковинський хліб" і ЗАТ "Укрзернопром" саме й займаються справами судовими, взаємно не визнаючи чинність різних зборів, які проводяться то в Чернівцях, то у Києві. Симпатизувати можна обом сторонам конфлікту: кожен у чомусь має рацію, а в чомусь - ні.
Але доки керівники витісняють один одного з кабінету до буцегарні, доки борються за володіння акціями та право контролювати фінансові потоки, пекарі випікають хліб, продавці його продають, інженери наглядають за техпроцесами, а бухгалтери рахують гроші. Ось у чому непереможна сила нашого народу: не те що без чіткого керівництва, але іноді навіть всупереч цінним вказівкам згори кожен спокійно робить свою справу! Й Україна живе собі й вичікує потихеньку, коли ж пани нарешті припинять скубти одне одного за чуби...
