У 2023 році Україна відзначає 32-й рік своєї Незалежност: історія та привітання.
Сьогодні, 24 серпня - День Незалежності України - державне свято, дата, що символізує відновлення незалежної держави України.
Вдруге цей день пройде в умовах повномасштабної збройної агресії росії, коли Україні доводиться відстоювати свою свободу.
Свято Незалежності України: історія
24 серпня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України. День Незалежності України віддзеркалює одвічне прагнення українського народу до єдності та суверенності.
Рішення про проголошення незалежності базувалося на результатах всенародного референдуму, на який винесли лише одне запитання:
"Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?".
Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку.
24 серпня 1991-го було скликано позачергове засідання Верховної Ради УРСР на якому за незалежність України проголосували 346 депутатів.
Жовто-блакитний державний прапор України офіційно затвердили, як державний символ України.
День Незалежності України 2023: привітання у віршах
Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками...
Любіть Україну всім серцем своїм І всіма своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна В просторів солодкому чарі...
Вона у зірках, і у вербах вона, І в кожному серця ударі,
У квітці, в пташині, в електровогнях, У пісні у кожній, у думі, В дитячій усмішці, в дівочих очах І в стягів багряному шумі...
Як та купина, що горить - не згорає, Живе у стежках, у дібровах, У зойках гудків, і у хвилях Дніпра, І в хмарах отих пурпурових,
В грому канонад, що розвіяли в прах Чужинців в зелених мундирах, В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях До весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх, І сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других, Коли ти не любиш Вкраїну!
Дівчино! Як небо її голубе, Люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе, Коли ти не любиш Вкраїну...
Любіть у труді, у коханні, у бою, Як пісню, що лине зорею...
Всім серцем любіть Україну свою - І вічні ми будемо з нею.
Володимир Сосюра
Наша славна Україна, Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна Ще миліша за наш край?
І в щасливі, й злі години Ми для неї живемо, На Вкраїні й для Вкраїни Будем жити й помремо...
Володимир Самійленко
Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, - оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є - дорога, явори, усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко
Нехай ніхто не половинить Твоїх земель, не розтина, Бо ти єдина, Україно, Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу, Володарка земель і вод - Ніхто не ділить хай народу, Бо не поділиться народ.
І козаки, й стрільці січові За тебе гинули в полях.
У небесах сузір'я Лева Нам світить на Чумацький Шлях.
Стражденна чаєчко-небого, Єдині два твої крила.
Виходим, нене, у дорогу, Аби ти вільною була.
Нехай ніхто не половинить Твоїх земель, не розтина, Бо ти єдина, Україно, Бо ти на світі в нас одна.
Дмитро Чередниченко
Я - українка!
Горджуся й радію, Що рідною мовою Я володію, Шевченковим словом Умію писати Слова мелодійні І вірші складати.
Я - українка!
Живу в Україні, На вільній, єдиній Моїй Батьківщині, Де все мені в радість: Ліси і садки.
Озера й річки, І глибокі ставки, Лани неосяжні, І гори, й долини, Цвіт білосніжний У лузі калини.
В душі моїй солодко Грає сопілка, Бо я з України, Бо я - українка!
Олеся Василенко
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині - Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій - не своїй землі.
I не пом'яне батько з сином, Не скаже синові: - Молись.
Молися, сину: за Вкраїну Його замучили колись. - Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас Шевченко
За матеріалами телеканала "1+1 Україна"
