Die Welt: Розгортанням військ Путін хоче продемонструвати не тільки свою силу

07 апреля 2021, 23:44
 В мире

Росія стягує війська до російсько-українського кордону. Сепаратисти й Україна звинувачують один одного в атаках. Те, що виглядає, як провокація, може стати початком нового російського вторгнення. При певних обставинах.

Дмитро Пєсков часто вважає себе необізнаним: прессекретар Володимира Путіна любить скеровувати журналістів до інших державних установ, якщо у них виникають запитання щодо найважливіших тем дня, або просто заявляє, що Кремль не інформований. Але прессекретар Путіна знайшов чіткі слова про те, що відбувається в російсько-українському прикордонному регіоні останні тижні. "Російська армія, — заявив Пєсков у понеділок, — рухається по російській території так, як вважає за потрібне." Нікого це не повинно турбувати, оскільки Росія "не представляє загрози для жодної країни світу, включаючи Україну".

Правда, в українській столиці Києві вважають інакше і чітко пам'ятають про російське вторгнення семирічної давності, яка забрала життя як мінімум 14 тис. осіб і перетворило в біженців ще 1,7 млн ​​осіб. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав російську ескалацію найбільшої за багато роки. Зовсім недавно, за даними української армії, двоє урядових солдатів були розстріляні під час боїв з сепаратистами на сході країни. З початку року внаслідок конфлікту загинуло 23 українських солдати, проти 50 усього минулого року.

НАТО застерегла Москву від подальших "дестабілізаційних заходів". Альянс підтримає "суверенітет і територіальну цілісність" України, заявив речник. Однак військове втручання НАТО дуже малоймовірне.

Москва тижнями збирала свої бойові частини на окупованому українському півострові Крим та на східному кордоні країни. Навіть бойові підрозділи, які дислокуються в Сибіру, ​​транспортуються на захід залізничним транспортом. Рух військ Росії відбувається після тижнів періодичних перерв у припиненні вогню на лінії зіткнення українських військ із самопроголошеними, контрольованими Росією "народними республіками" сепаратистів на Донбасі.

Москва може припинити статус-кво

На папері припинення вогню, підписане в лютому 2015 року згідно з мінськими угодами, все ще діє, але насправді воно є вигаданим двома способами. З одного боку, вони ніколи не змогли повністю зупинити бойові дії на сході України; нібито заморожений конфлікт неодноразово вимагав жертв з обох сторін. Після підписання «Мінська ІІ», так званого «комплексу заходів для реалізації Мінських домовленостей», на Донбасі загинуло більше українських солдатів, ніж у гарячій фазі війни у 2014 році. З іншого боку, угода стосувалась Росії не як сторони конфлікту, а як квазінейтрального посередника на стороні Німеччини та Франції.

Ця фікція тепер загрожує розчинитися в повітрі, якщо Москва знову відкрито нападе на Україну через сім років після анексії Криму.

Росія може порушити статус-кво Мінських домовленостей, пише британський політолог Джеймс Шерр з Естонського інституту зовнішньої політики, оскільки це поступово стає неприємним для Москви. Ні Київ, ні його західні партнери не хочуть погодитися з позицією Москви впливати на українську політику через маріонеткові уряди на Донбасі й виключати можливість вступу НАТО в країну з самого початку.

Розчарування Москви не в останню чергу пов'язане з українською внутрішньою політикою. Президент Володимир Зеленський, два роки тому змінив на посту президента Петра Порошенка, якій критично ставився до Росії, всупереч очікуванням Росії, не став слабким і дружнім стосовно Москви главою держави. Навпаки, за примирною риторикою Зеленського, як мінімум, в цьому році, пішла нова впевненість у зовнішній політиці, зумовлена ​​падінням рейтингу популярності.

Самопроголошений примиритель, який хотів об'єднати український Схід, що перебуває під впливом Росії, та україномовний Захід, зараз займає позиції свого попередника. Нещодавно Зеленський вчинив напрочуд відкриті дії проти посередників і лобістів Путіна в країні.

Наприклад, рахунки дружнього до Росії олігарха та особистого друга Путіна Віктора Медведчука були заморожені для фінансування сепаратистів, а три проросійські телеканали одного з бойових побратимів Медведчука — важеля влади Путіна в Україні — були заборонені за «поширення російської пропаганди».

Що задумав Путін?

Москва трактувала це як надмірну самовпевненість Києва, натхненну новою адміністрацією Джо Байдена у Вашингтоні, і відповіла більш-менш явними застереженнями провідних політиків, таких як міністр закордонних справ Сергій Лавров. Вже в січні він заявив, що Росія скорегує свої дії, якщо Німеччина та Франція не зможуть привести своїх "протеже" в Києві до розуму.

Далі виникнула інформаційна війна, яка звинувачує Україну в ескалації на Донбасі, і фактично зображує ситуацію так, ніби Зеленський хотів військовим чином завоювати «Народні Республіки». Той факт, що адміністрація Байдена демонстративно підтримала Київ — Байден і Зеленський нещодавно говорили телефоном та говорили про ситуацію на Донбасі, — з точки зору Москви, підкріплює враження, що політика Києва проводиться у Вашингтоні.

То що зараз робить Путін? Чи хоче керівник Кремля чинити тиск на Зеленського силою, щоб зробити його поступливим? Якщо це план, то, схоже, це поки не виходить.

В інтерв’ю з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у вівторок президент України назвав альянс «єдиним способом припинення війни на Донбасі». Початок процесу вступу його країни до НАТО стане "справжнім сигналом" для Росії.

Це живить надії в Москві, що Зеленський може дозволити себе спровокувати атаку на Донбасі - щоб Москва могла знову ударити у відповідь. Наприклад, під приводом захисту російських громадян анексувати «Народні республіки» або, принаймні, розмістити там російських «миротворців». За останні роки Москва натуралізувала понад 400 000 жителів сепаратистських районів.

Американський військовий експерт Майкл Кофман з аналітичного центру "Центр морського аналізу" особливо стурбований концентрацією військ у Криму. Хоча він не вірить, що вторгнення неминуче, його переконання, що це може бути лише демонстрація сили, зменшується. З точки зору політолога Шерра, найбільш вірогідним сценарієм буде обмежена ескалація з метою розміщення російських "миротворців" на Донбасі. Москва може надати конфлікту новий формат і, як і раніше, залишатись руйнівним фактором в українській політиці.

https://www.welt.de/